Особам які одночасно працюють і навчаються, законодавство гарантує певні пільги, що стосуються часу відпочинку, робочого часу, оплати праці тощо. Ці пільги визначені в главі 14 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП).
Види пільг та їх обсяг залежить від форми навчання, виду навчального закладу та курсу перебування. Перш за все стаття 202 КЗпП зазначає, що працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.
Частина 1 статті 214 КЗпП визначає, що працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад. А працівникам, які навчаються без відриву від виробництва на підготовчих відділеннях при вищих навчальних закладах, у період навчального року надається за їхнім бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. Для складання випускних іспитів їм гарантована додаткова відпустка на умовах, передбачених частиною першою ст. 214 КЗпП.
Стаття 215 КЗпП встановлює загальне правило надання працівникам оплачуваних відпусток та інших пільг.
Стаття 216 КЗпП конкретизує надання додаткових відпусток і зазначає їх у числовому виразі. Частина 1 зазначеної статті одразу вказує, що відпустки, передбачені ст. 216 КЗпП, надаються лише працівникам, які успішно навчаються в зазначених навчальних закладах.
Законодавець також диференціює тривалість додаткових оплачуваних відпусток за цілою низкою критеріїв:
- форма навчання (вечірня, заочна);
- рівень акредитації навчального закладу;
- курс, на якому працівник навчається.
На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів працівниками, які навчаються на першому та другому курсах вищих закладів освіти:
- І та ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів;
- ІІІ і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 20 календарних днів;
- усіх рівнів акредитації з заочною формою навчання – щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.
На час настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів працівникам, які навчаються на третьому і наступних курсах вищих закладів освіти:
- І та ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – щорічно надається додаткова відпустка тривалістю 20 календарних днів;
- ІІІ і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – щорічно надається оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів;
- незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 40 календарних днів.
Стаття 15 Закону України «Про відпустки» доповнена новою частиною другою (в редакції Закону від 2.11.2000), відповідно до якої працівники, які здобувають другу (наступну, тобто третю також) вищу освіту в навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі підрозділи післядипломної освіти, мають право на додаткову оплачувану відпустку тієї ж тривалості, що й працівники, які навчаються на третьому і наступному курсах вищих навчальних закладів відповідних рівнів акредитації.
Надання відпусток щорічно означає, що вони повинні надаватися протягом навчального року. Ця норма прямо зазначена в частині 6 ст. 15 Закону «Про відпустки».
На період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації працівники мають право на надання їм додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 30 календарних днів.
На період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) працівники, які навчаються без відриву від виробництва у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю два місяці, а третього та четвертого рівнів акредитації – чотири місяці.
Оскільки згідно зі ст. 17 Закону «Про освіту» планування навчального процесу належить до компетенції вищих закладів освіти, то вони мають право розподілу встановленої законом тривалості додаткової оплачуваної відпустки упродовж навчального року. Власник зобов’язаний надавати працівникові відпустку саме в той час, який визначений вищим навчальним закладом. Ненадання відпустки в цей час не може бути обґрунтовано виробничою необхідністю для підприємства, оскільки ст. 202 КЗпП покладає на власника обов’язок створювати працівникам умови для поєднання роботи з навчанням.