Сьогодні, у важкі часи для всіх, освітян у тому числі, на побутовому рівні виникає питання: навіщо потрібна профспілка?

 

У багатьох працівників діти вже виросли, новорічні подарунки, путівки в дитячі оздоровчі табори для них вже не актуальні, під час пандемії фактично припинено оздоровлення членів профспілки, екскурсії тощо. Зарплата помалу, але постійно зростає – про це держава, на думку багатьох, дбає і без профспілок. То навіщо ж їм платити 1 відсоток, якщо можна зекономити і купити і новорічний подарунок, і поїхати відпочивати куди забажаєш, а не куди є путівки.

 

Все це звичайно так і не зовсім так одночасно.

 

Головне завдання профспілок – не новорічні подарунки, не оздоровчі табори, не путівки, і, навіть, не матеріальна допомога, а захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

 

 

- своєчасної і повної оплати праці, виплати стипендії, гарантій та компенсацій;

 

- здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

 

- зайнятості, професійної підготовки та підвищення кваліфікації;

 

- підвищення прожиткового мінімуму та розміру заробітної плати, умов оплати праці;

 

- режиму робочого часу та відпочинку;

 

- забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці;

 

- соціального захисту та охорони здоров’я.

 

Ці гарантії забезпечуються діяльністю мережі профспілкових органів різного рівня – первинна профспілкова організація, профспілковий комітет; рада, президія районної організації; комітет, президія, виконавчий апарат обласної організації; Центральний комітет Профспілки працівників освіти і науки України, Федерація профспілок України, їх правові служби.

 

 

- представництво його професійних, трудових і соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та органах місцевого самоврядування за участю представників профспілки;

 

- представництво і захист його індивідуальних прав та інтересів при реалізації конституційного права на звернення за захистом до судових органів, уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і міжнародних судових установ за участю профспілкових правових служб;

 

- представництво його інтересів у взаємовідносинах з керівництвом, роботодавцем на основі колективного договору закладу освіти відповідно до законодавства;

 

- захист, солідарну підтримку спілчан та профспілкової організації, отримання в профспілкових органах безкоштовної, кваліфікованої юридичної консультативної допомоги; захист своїх прав та інтересів у суді за підтримки профспілкового юриста;

 

- захист та підтримку профспілкового комітету у випадку розірвання з ним трудового договору за ініціативою роботодавця;

 

- проведення незалежної експертизи умов його праці профспілковим органом;

 

- матеріальну допомогу від профспілки у надзвичайних ситуаціях;

 

- звернення у разі загрози його життю або здоров’ю на виробництві із заявою до профспілкового комітету щодо ініціювання ним негайного припинення небезпечних робіт;

 

- отримання безоплатної консультативної допомоги з питань тимчасової або постійної втрати працездатності та встановлення інвалідності;

 

- забезпечення путівкою, придбаною за рахунок коштів профспілкового бюджету на лікування, оздоровлення та відпочинок;

 

- безоплатне користування на пільгових умовах послугами палаців і будинків культури, підліткових клубів, дитячих спортивних шкіл та оздоровчих секцій, підпорядкованих профспілкам;

 

- підтримку профспілкового комітету після виходу на пенсію чи у разі настання інвалідності у користуванні на рівні з працівниками наявними на підприємстві можливостями щодо медичного обслуговування, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними пільгами згідно із статутом установи, організації та колективним договором.

 

Один в полі – не воїн… І це правда. Один працівник не поїде до Києва під Кабмін, Верховну раду, Міністерство освіти і науки чи фінансів, чи соціальної політики. А якщо і поїде, чи дослухаються до нього, чи побачать його, чи зможе він вирішити проблему? Навіть багатотисячні мітинги та акції протесту не завжди добиваються очікуваного, але рано чи пізно їх помічають, дослуховуються, ідуть на компроміси.

 

 

Тільки під тиском профспілок влада йде на поступки по підвищенню заробітної плати, надбавок, доплат, інші трудові гарантії.

 

Профспілка працівників освіти і науки України, Запорізька обласна організація є однією з найбільших, найчисельніших, найвпливовіших профспілкових організацій країни і області. Їх осередки є фактично в кожному місті, містечку, селі, територіальній громаді. Де є заклад освіти,  там наша первинка.

 

Профспілка освітян – це величезний потенціал і сила в боротьбі за права і краще життя працівників галузі, осіб, які навчаються. Це фахові, чуйні, і, головне – небайдужі люди. Тільки порівняйте, чого добилася профспілка освітян і що відбувається в інших галузях. Так, нам ще рано спочивати на лаврах і опускати руки.