Як ми вже повідомляли, Печерським районним судом м. Києва на початку листопада ц.р. було накладено арешт на столичний Будинок спілок та ряд інших об’єктів нерухомості, які на законних підставах належать Федерації профспілок України.

 

Про витоки створення цієї насправді унікальної споруди у центрі Києва найкращим чином розповів Віталій Олексійович Сологуб, колишній голова Української республіканської ради профспілок, у документальній повісті «Будинок на майдані Незалежності», виданої у 2004 році.

 

Цей видатний державний і профспілковий діяч на той час, коли будувався Будинок спілок в Києві, був «першою особою» в Укрпрофраді. Він пише, що багато років профспілки розміщувалися в Києві на нинішній вулиці Богдана Хмельницького (тоді – вул.Леніна) в будівлі, яка для цього не була пристосована. Працювали в тісноті: разом з Укрпрофрадою тут без належних санітарних та побутових зручностей тулилися всі центральні комітети, курортна рада профспілок  та ін.

 

Дуже багато довелося клопотати про будівництво нової будівлі, - пише автор. - Але на той час діяло рішення про заборону будівництва адміністративних будівель. І все ж при черговому приїзді до Києва голови ВЦРПС С.А. Шалаєва ми підписали у В.В. Щербицького лист на ім'я голови Ради Міністрів СРСР А.М. Косигіна. Цей лист підписав і Шалаєв. З ним ми звернулись до  Косигіна, благо, що у нас був уже готовий проект будинку на центральній площі Києва. І незабаром Укрпрофраді було дозволено будівництво Будинку спілок.

 

Робота закипіла прискореними темпами, щоб за графіком побудувати монументальну будівлю. Щотижня ми проводили оперативки. Будівництво швидко просувалася. І в рекордний термін об'єкт був готовий.

 

Під звуки курантів на башті Будинку спілок тоді починались свята і військовий парад і демонстрації трудящих. Пізніше до нашого будинку було зроблено прибудову, де розмістилась Київська міська Рада профспілок.

 

Про той час він згадував: "Пишу про це коротко, але скільки хвилювань тоді довелося пережити. І не тільки мені. Труднощі майже забулися, а у хорошого - довгий вік».

У нинішньому вигляді Будинок профспілок десятиліттями прикрашав центр столиці України.

 

Як зазначає Голова ФПУ Григорій Осовий, «сьогодні неможливо уявити майдан Незалежності без головного її символу – Будинку профспілок, що являє собою не тільки пам’ятку архітектури своєї епохи, а й завжди був центром профспілкового  руху і соціального діалогу. В ньому людина праці завжди може отримати необхідну допомогу від ФПУ та всеукраїнських профспілок щодо захисту своїх економічних прав».

 

Григорій Васильович нагадав, що з перших днів мирного протесту  громадян у 2004, а згодом і у 2013-14 рр. саме наша будівля стала дахом над головою для мітингувальників. Тут було налагоджено  відпочинок, обігрів, харчування учасників протесту та медичну допомогу постраждалим. Саме тут розташовувався Штаб національного спротиву. Образ нескореного Майдану постійно асоціювався з Будинком профспілок під час трансляції подій у Києві на вітчизняних телеканалах і за кордоном. Тому профспілковий будинок перетворився у багатьох країнах світу на символ Революції Гідності, прагнення людей до свободи і демократії, кращого майбутнього.

 

Трагічні події 18-20 лютого 2014 року на Майдані призвели до втрати багатьох людських життів героїв, яких народ назвав «Небесною сотнею». У полум’ї пожежі було практично знищено  Будинок профспілок . П’ять років велись відновлювальні роботи  за кошти ФПУ та її членських організацій,  за сприяння міжнародних профцентрів і благодійного фонду ФПУ та залученням інвесторів.

 

19 лютого 2019 року Будинок профспілок знову відкрив  гостинно двері для трудящих.

 

Інформуємо, що Федерація профспілок України відреагувала на арешт майна і подала апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2020 у справі №757/47315/20-к. У Київському апеляційному суді відкрито апеляційне провадження.

 

Відстоїмо Будинок профспілок разом!