При сучасній тенденції поширення пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, люди мають зрозуміти, що місця, куди вони ходять працювати, вчитися, відпочивати, розважатися, харчуватися, займатися спортом тощо стають потенційно небезпечними.

 

Щоб уберегтися, важливо працювати над змінами як власної поведінки, так і оточуючих на робочому місці й у побуті. Особливо зараз, коли щодня росте кількість інфікованих за добу.

Трагічний досвід Італії, Іспанії показує, що карантин в час пік важливий, але його впровадження було запізнілим. Спеціалісти говорять про те, що принцип соціальної дистанційності – обмеження контактів з групами людей – на 75% може зменшити смертність, спричинену інфекціями.

 

Американські експерти прогнозують, що кожна людина, хвора на коронавірус, інфікує до трьох людей, які будуть серйозно хворіти. І це означає, що від 3% до 12% людей перехворіють. Тому необхідно вживати заходи, які в рази зменшать загрозу інфікування. 

 

З метою убезпечення себе та оточуючих від інфікування коронавірусом, необхідно дотримуватися вимог, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» (далі – постанова №641) зі змінами, якою карантин продовжено до 31 грудня 2020 року. 

 

Період карантину в Україні співпав із звітно-виборчими кампаніями в територіальних профоб’єднаннях та всеукраїнських профспілках – членських організаціях ФПУ. Тому під час проведення організаційних заходів важливо діяти у відповідності до встановлених правил та обмежень.

 

Так, відповідно до пунктів 2,3 постанови №641 залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення встановлюється «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі – РЕН).

 

РЕН встановлюється за результатом оцінки епідемічних показників та визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua).

 

 

У разі проведення масових зібрань (з’їздів, конференцій, рад, пленумів чи засідань президії) необхідно організовувати роботу таким чином, щоб кількість людей, присутніх на цих зібраннях, відповідала нормам, визначеним постановою № 641. Так, зокрема проведення масових заходів (зібрань) відбувається:

 

за участю не більше  50 осіб, які повинні бути в засобах індивідуального захисту (масках чи респіраторах), а організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра та наявність антисептика на вході до приміщення, де проводиться захід, та проведення температурного скринінгу;

 

за участю не більше  30 осіб, які повинні бути в засобах індивідуального захисту (масках чи респіраторах), а організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра та наявність антисептика на вході до приміщення, де проводиться захід, та проведення температурного скринінгу; 

 

за участю не більше  20 осіб, які повинні бути в засобах індивідуального захисту (масках чи респіраторах), а організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра та наявність антисептика на вході до приміщення, де проводиться захід, та проведення температурного скринінгу.

 

за участю не більше  20 осіб, які повинні бути в засобах індивідуального захисту (масках чи респіраторах), а організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра та наявність антисептика на вході до приміщення, де проводиться захід, та проведення температурного скринінгу.

 

Відповідно до пункту 16 постанови №641 на території регіону або окремої адміністративно-територіальної одиниці регіону, на якій установлено «жовтий», «помаранчевий» чи «червоний» РЕН, додатково можуть застосовуватись обмежувальні протиепідемічні заходи, визначені рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій або органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

 

 

 

Пунктом 39 постанови №641 рекомендовано органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити, зокрема,  на період дії карантину з метою обмеження скупчення осіб в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, позмінну роботу працівників, а за технічної можливості – також роботу в режимі реального часу через Інтернет із збереженням заробітної плати, дистанційну (надомну) роботу, передбачену статтею 60  КЗпП України, виконання якої не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату в повному обсязі та в  строки, визначені діючим трудовим договором.

 

Міністерство охорони здоров’я також закликає кожного роботодавця і керівника підприємства організовувати роботу своїх співробітників у такий спосіб, щоб всі, хто можуть працювати у віддаленому доступі, працювали дистанційно.

 

Одним з важливих заходів для запобігання поширенню COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом цієї хвороби є самоізоляція.

 

Згідно з пунктом 20 постанови №641 самоізоляції підлягають:

 

– особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування;

 

– особи з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;

 

– особи, що перетинають державний кордон та прибули з держави або є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19, крім таких осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (дається перелік таких осіб, зокрема осіб, які мають негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, який проведено не більш як за 48 годин до перетину кордону;

 

– особи, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім таких осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (дається перелік таких осіб);

 

– особи з підтвердженим діагнозом COVID-19, виписані із закладу охорони здоров’я, до моменту одужання відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

 

На підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19 визначає лікуючий лікар. Строк самоізоляції становить 14 днів для осіб, які:

 

– мали контакт із хворим на COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування, з моменту контакту із хворим;

 

– здійснили перетин державного кордону та проходять самоізоляцію з використанням системи через мобільний додаток, з моменту перетину державного кордону.

 

Особи, які потребують самоізоляції, зобов’язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими разом проживають.

 

Зобов’язання щодо самоізоляції припиняється автоматично після закінчення строку самоізоляції або з інших підстав, установлених постановою №641. 

 

 ​​​​

 

Варто зазначити, що відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування»» особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується стовідсотково.

 

За матеріалами сайту