Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук опублікував дослідження «Вплив коронавірусної кризи на бідність: перші наслідки для України».

 

Згідно з його результатами, за підсумками 2020 року до категорії бідних потрапить 45% населення України. У дослідженні йдеться, що цей показник на 17%, або на 6,5 відсоткового пункту вище, ніж 2019 року.

 

Водночас, згідно з прогнозом, який зробили наприкінці минулого року, рівень бідності за підсумками 2020-го мав скласти 31,2%.

 

У дослідженні уточнюється, що реальне зростання показника бідності становить на 44%, або на 13,8 відсоткового пункту більше.

 

У висновках дослідження, зокрема вказано, що події 2020 року внесли суттєві корективи у показники соціально-економічного розвитку країни. Цілком очевидно, що вже за підсумками цього року можна очікувати на суттєві негативні зміни у показниках монетарної бідності внаслідок коронавірусної кризи та карантинних заходів. Згодом негативні впливи можуть торкнутися інших аспектів життя, зокрема тих, які ототожнюються з проявами немонетарної бідності.

 

Прогноз, побудований у грудні 2019 року на мікроданих обстеження умов життя домогосподарств України 2 за сценарієм найбільш імовірного розвитку соціально-економічних процесів, давав оптимістичні результати.

 

Передбачалося, що у 2020 році рівень абсолютної бідності помітно знизиться, тобто вдасться втримати і розвити позитивну тенденцію, яку відслідковували впродовж останніх років, у порівнянні зі стрибком показників бідності у 2015 році. Проте, події 2020-го розгортаються таким чином, що надбання попередніх трьох років можуть бути повністю втрачені.

 

Згідно з прогнозом рівня бідності на 2020 рік, побудованого наприкінці 2019 року, значення показника мало становити 31,2 %.

 

Отже, справжнє зростання показника абсолютної бідності є набагато більшим – на 13,8 в. п. або на 44 %. За прогнозними оцінками, відбудеться зростання рівня бідності по усіх типах сімей, а найбільше постраждають домогосподарства з дітьми.

 

У розрізі окремих соціально-демографічних та соціально-економічних груп населення очікується, що в найбільшому ступені постраждають старші пенсіонери та діти віком до 18 років. Зростатиме розрив у показниках бідності між м. Київ та іншими великими містами.

 

Найбільш суттєво збільшиться рівень бідності у великих містах без Києва. Отже, відповідно до закладених гіпотез найбільш ситуація з COVID-19 вплине на доходи мешканців великих міст.

 

Внаслідок кризи відбудеться зростання масштабів структурної бідності в країні, проте, на відміну від монетарної бідності, це зростання буде не таким суттєвим, а значення показника не повернеться до рівня 2018 року.

 

Впливи на соціальну складову життя і можливості населення теж будуть істотними, а подекуди і критичними.

 

Проте зростання деприваційної бідності може бути відтерміновано на 2021-2022 роки, оскільки сьогоденні показники зазвичай відображають надбання минулих років з лагом у 1 – 3 роки.

 

Зростуть ризики бідності для сімей, де працює лише одна особа, найбільше це стосується одиноких батьків. Категорії, для яких основним джерелом доходів є соціальні трансферти, відчують вплив на другому етапі кризи, який припаде на останній квартал року або на наступний рік. 

 

В таких умовах замороження соціальних гарантій та соціальних виплат може призвести до зростання бідності серед вразливих категорій, які повністю залежні від державної підтримки.

 

Більшою мірою можуть постраждати дрібні підприємці, а також наймані працівники підприємств, розташованих у великих містах.

 

Більш вразливими до зменшення ресурсів будуть сім’ї з недиверсифікованими джерелами доходів та великим числом утриманців.

 

При цьому скорочення доходів у більш благополучних сімей здебільшого не матиме крайніх наслідків – вони не опиняться серед бідних, хоча суттєво звузять свої споживчі можливості. 

 

За матеріалами сайту