Почесний громадянин Мелітополя Микола Голофаст став одним з героїв унікального фотоальбому - сто історій боротьби і Перемоги, сто особистостей, сто доль людей, які пройшли через війну, вистояли і перемогли.

Проект “Люди Перемоги” було розпочато 5 років тому. Спочатку це була рубрика в програмі “Ранок з Інтером”, в якій журналісти розповідали про долі ветеранів Другої світової війни. У жовтні 2015 року, до річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників, побачила світ книга-фотоальбом “Люди Перемоги”. Видання мало великий резонанс, творча команда отримала безліч вдячних відгуків і прохань продовжити проект.

У черговому виданні “Людей Перемоги” розповідь про воєнні роки нашого видатного і всіма улюбленого земляка. Є екземпляр книги вже і у самого Миколи Мефодійовича.

Я недавно отримав від телеканалу “Інтер” томик фотоальбому “Люди Перемоги”, учасником якого і я став. Подивився на фронтовиків - там є хлопці, яким 99 і навіть 101 рік. Виглядають вони при цьому ого-го! Я собі так думаю: треба підтягнутися! До 95 років я ще фори дам, а там подивимося - і до ста, може бути, дострибатися! - сміється Микола Мефодійович.

9 травня 2019 року на “ІНТЕРІ” в документальному фільмы “Люди Победы. Наше дело правое!” були кадри з життя та інтерв’ю ветерана.

Миколу Мефодійовича без перебільшення можна назвати легендою. Він не тільки з честю і мужністю пройшов війну, але і виховав не одне покоління мелітопольців, будучи беззмінним директором 25-ї школи. За своє життя Микола Голофаст побачив чимало, але зумів зберегти доброту душі і неймовірну любов до життя. Говорячи про себе 94-річного, він не приховує: є ще порох в порохівницях.

Головною метою для Миколи Мефодійовича було і залишається - не підвести високе звання людини, педагога, бути справжнім фахівцем. Він завжди намагається підтримувати висунену перед самим собою вимогу. І у нього це дійсно виходить. Прекрасні людські якості гармонійно поєднуються із свідомим почуттям Розуму, Честі, Гідності та високим покликанням - бути потрібним людям.

Після демобілізації Микола Голофаст закінчив Саратовський державний університет. Працював учителем у Дагестані, а 1958 року переїхав до Мелітополя - на батьківщину дружини. Працював у школах міста. Був завучем у середній школі робітничої молоді № 5, директором СШ № 18, а з 1963 року і до виходу на пенсію (1985 р.) - директор СШ № 25.

Мудрий, енергійний директор згуртував педагогічний колектив, вніс багато нових творчих ідей в роботу школи, про яку досить швидко дізналися в області, республіці та Союзі. Статті в періодиці розповідали про успіхи педколективу, про який згодом було знято три фільми. У 1978 році директор навчального закладу був відзначений високими державними нагородами – удостоєний звання “Відмінник народної освіти УРСР” та відзначений орденом “Знак Пошани”.

До 55-річчя визволення Мелітополя 15 жовтня 1998 року Миколі Мефодійовичу було присвоєно звання “Почесний громадянин міста Мелітополя”.

За багаторічну працю на благо українського народу керівництво 25-ої школи і випускники Миколи Мефодійовича висунули його кандидатуру на конкурс благодійного фонду “Вдячність, визнання і надія”. Легендарному педагогу в 2015 році було присвоєне звання лауреата II Всеукраїнської премії працівників освіти і вручена срібна медаль.

Ветеран педагогічної праці, відмінник народної освіти, депутат міськради, перший голова, а згодом заступник голови Ради ветеранів міста, Почесний громадянин міста Мелітополя (15.10.1998), Почесний ветеран України (04.10.2013), щороку приймає привітання від представників міської влади, управління освіти, Профспілки працівників освіти, ветеранських організацій, колег, друзів, випускників, які завжди бажають чудовій людині довгих років життя в такому ж оптимістичному настрої.

Ми пишаємось тим, що наш педагог, ветеран Другої світової, Почесний громадянин міста став героєм книги “Люди Перемоги”, адже його героїчний життєвий шлях дійсно гідний бути прикладом для молоді.

Прес-центр
Мелітопольської
МО Профспілки