Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, яка розташована у мальовничому селі Кам’янському Василівського району в овіяному легендами запорізькому краї, виконує сьогодні надзвичайно важливу функцію держаної ваги – створення найбільш ефективних умов формування особистості учня з вадами слуху, включення його в суспільно-корисну діяльність і соціально активне життя, забезпечує дієвий особистісний розвиток та успішну соціалізацію дітей з проблемами слуху у світі чуючих людей. Життям доведено, що справжню особистість може виховати, сформувати тільки справжній вчитель: сучасний, відповідальний, талановитий, креативний. Саме ці якості дружні, єдині члени нашого колективу демонструють не тільки під час освітнього процесу, а й у громадському житті села. Ось і нещодавно жителі Кам’янського отримали масу позитивних емоцій під час святкування Дня села. Колектив школи-інтернату виступив ініціатором підготовки і проведення сучасного, масштабного дійства, яке не залишило байдужим нікого.

Чудовий сонячний осінній день 14 жовтня покликав на сільський стадіон всіх, кому небайдужа доля сільської громади і виявився, мов на замовлення, лагідним і теплим, як серця і душі жителів села. А святкувати і відзначати було що: саме в цей день ми з вдячністю згадуємо мужніх визволителів, адже саме 14 жовтня 1943 року наше село було звільнене від німецько-фашистських загарбників. Відзначали і День Захисника Вітчизни, шанували односельців, особливо тих, хто сьогодні боронить рубежі країни. Старий , і малий у селі знають, що свято Покрови – це храмове свято у селі, про це ще на світанку сповістили церковні дзвони. А ще в цей день наші сільчани відзначали 100-річчя утворення сільської ради.

Ще задовго до встановленого часу, наче річкові потічки, прибували люди на стадіон. Яскраве оформлення, музика, гарний настрій. А яким насиченим, незабутнім був виступ театру «Квест» колективу школи-інтернату з хореографічною композицією « Сорочинський ярмарок» (художній керівник Китманова І.В.) Незвичною була вже сама поява артистів : хто їхав на святково прикрашеній бричці з кіньми, хто на сучасному міні- тракторці, а хто й на «Яві». Тут були і мужні козаки, і запальні циганки, і чорт, і Солоха… Всі були вражені самобутнім талантом працівників закладу. Найтепліші оплески звучали на адресу колег, а це : Лебідь О.І., Кравченко Л.В., Шмаков В.Є., Семеренко Б.М., Терновський Є.О., Мітічкіна С.С., Гречко О.О., Квас В.Г., Миша Т.С., Геращенко Ю.В., Квас К.Г., Волкова Т.М., Золотаренко О.Г., Квас С.В., Дериведмідь В.М., Квас І.Ю., Вайло О.М., Кузьминська Я.і., Жавжаров В.К., найактивнішими серед яких були члени нашого профкому.

А як вже потім ярмаркували! Весь колектив долучився до того, щоб почастувати односельців і запашними пампушками, і варениками з різноманітною начинкою, які самі просились до рота, а пиріжків було аж 5 видів. А ще копчене сальце, і вино, і навіть дивень на паличці , що був так популярний серед малечі.

Кожне село, як і людина, має свою біографію, своє обличчя,свої традиції, роки злету і роки падіння. Колектив нашого закладу ніколи не стояв осторонь життя сільської громади. І ми горді з того, що культурне життя в селі вирує завдяки колективу Кам’янської школи-інтернату, керівник якої Панченко Г.В., до речі, член виконкому сільради, добре розуміє, що будь-яке село школою стоїть, і кожен вчитель – це не тільки працівник, а й чийсь сусід, родич, чи просто житель, якому не байдужа доля села і майбутніх поколінь, і тому якнайактивніше залучає колег до участі у житті громади. А кожний з моїх колег у цей чудовий день подумки промовляв те, що нас єднає, робить сильнішими духом, дає відчуття причетності до чогось важливого, необхідно саме сьогодні, саме зараз : «Гріє душу село,наше рідне село!»

Член ПК ППО
Кам’янської школи-інтернату
Лариса Квас