В профспілковій організації КЗ «П’ятихатська ЗОШ І-ІІ ступенів» Василівської районної ради 31 член Профспілки. Це злагоджений і дружній колектив. Дуже приємно, що за останні роки профспілкова організація суттєво поповнилась молодими працівниками віком до 30 років. Зараз старше покоління є безпосередніми наставниками для молоді, а молодь, в свою чергу, консультує старше покоління в освоєнні нових інформаційно-комунікаційних технологій.

В колективі завжди панує атмосфера взаємодовіри, взаємопідтримки. Не завадить навіть використати давно забуті слова «Один за всіх і всі за одного». І це так. Тому, що всі завдання, які постають перед колективом, вирішуються і виконуються разом. Всі знають, що колектив П’ятихатської школи – це одна велика сім’я, а в сім’ї кожен повинен підтримувати одне одного. В нашій школі хочеться жити і творити. Тому молоді люди, дивлячись на своїх батьків, рідних теж проявляють бажання працювати в нашому колективі.

Таким чином утворились цілі династії. Серед них – Трошкіна Марія Василівна – заступник директора з навчально-виховної роботи та Трошкіна Віталія Василівна – бібліотекар. Для них школа і їх власна сім’я – нероздільні. Марія Василівна навчила і виховала вже багато поколінь. В цій школі вчились її діти, в цій школі вчаться її онуки. Це людина, яка дасть кожному пораду, допоможе і підтримає в будь-якій ситуації. В неї завжди болить душа за школу, так, як за своїх рідних.

Все життя віддала нашій школі Морозова Валентина Олексіївна – вчитель географії. Вона завжди ініціатор всіх цікавих справ в колективі. Цьому навчає і свою невістку, яка в 2017 році прийшла працювати в школу вчителем біології і теж стала гарним організатором в дитячому колективі.

Ще всі відпочивають у нічному сні, а Лисак Олександр Васильович вже на своєму робочому місці. Він вже не один десяток років працівник котельні. Ця людина чітко знає, що від нього залежить, чи буде тепло і затишно в приміщенні школи. До своєї справи ставиться дуже відповідально. А настає ранок, вже спішить до школи його дружина – Лисак Валентина Леонідівна, яка вже 40 років життя віддала дітям. Та й без її гарних та цікавих ідей колектив ніколи не обходиться.

А ось поряд і сусідка. Та це ж Свірідова Тетяна Антонівна – наш шкільний сторож. Щойно вона зайшла на своє подвір’я після клопіткої нічної зміни, а невістка Свірідова Каріна Анатоліївна, вже поспішає до школи. Бо дітлахи і дорослі вже чекають доброзичливу та чуйну медичну сестру. Вона і ліками допоможе, і добрим словом та порадою вилікує.

А ще хочеться сказати багато добрих слів про соціального педагога – Кириченко Ірину Анатоліївну, для якої, ось уже 30років, школа – це другий дім. І це не випадково, адже тут все життя пропрацювали її батьки. Нажаль їх вже немає серед нас, але їхні справи пам’ятають і пам’ятатимуть ще довгі роки їхні вихованці.

На мою думку, не залишать нікого байдужими слова нашої шкільної поетеси – вчителя історії Петрик Людмили Григорівни.

Чому я вчителька? Свідомо
В житті зробила вибір свій
З дитинства у батьківськім домі
Зростала в атмосфері цій.
Філолог люба моя мати.
Її уроки – вищий клас.
Предмет уміла викладати
Цікаво й щиро водночас.
І дотепер я пам’ятаю
Про лукомор’я і про дуб
Напам’ять зараз прочитаю
Салтана й Рибку Золоту.
А батько – строгий математик
Директор школи, керівник
І дисципліну, і порядок
Рішуче скрізь наводить звик.
Твердий характер, воля сильна,
Він завжди знав, чого хотів
Авторитет мав непохитний
І сам усе робити вмів.
Дві тітки теж вчителювали
Одна в Донецьку, а друга –
В Франківську мову викладала
Та з нами вже її нема.
Сестра у мене є Наталя,
У неї Юрій чоловік
У школі теж дітей навчали
Вони разом увесь свій вік
А я історик, і вважаю
Предмет важливим для життя
В дитячі душі я вкладаю
Патріотичні почуття
До серця кожної дитини
Я свою стежку прокладу,
Щоб виховать громадянина
Дієві методи знайду.
І в тім моя відповідальність
Великий виклик бачу я.
Вкраїнську зберегти ментальність,
Щоб квітла нація моя!

Вже близько 50 років в нашому шкільному колективі працює вчитель української мови та літератури Шинкарюк Ганна Миколаївна. Її учні - неодноразові переможці шкільних та районних конкурсів, олімпіад. А найголовніше – розумні і чуйні люди. І саме завдяки таким вчителям, як Ганна Миколаївна, до нас йдуть працювати молоді спеціалісти – вихованці нашої школи. А зараз Ганна Миколаївна являється наставником своїх учениць –вчителів нашої школи Артьомової Раїси Іванівни, Маслової Богдани Сергіївни, Миколаєнко Таміли Іванівни. І це вже не сімейна, а шкільна династія.

Так склалась доля, що десять років тому моя сім’я переїхала з Херсонщини в Запорізьку область. До цих пір я дякую і буду дякувати Богу за те, що мене зустріли такі добрі люди – голова сільської Ради Величко Людмила Василівна та шкільний колектив П’ятихатської школи. Кожного дня я йду на роботу, як на свято. В такому колективі мені цікаво працювати. Я віддаю свої знання і вміння дітям. Разом з тим являюсь керівником методичного об’єднання вчителів початкових класів, а також головою первинної профспілкової організації. В цій школі працюють мій старший син і невістка, в цій школі навчається моя дочка, яка в майбутньому хоче стати гарним вчителем.

Я, як голова первинної профспілкової організації, всі працівники школи підтримуємо нинішнього керівника школи Щербака Сергія Леонідовича за активну підтримку трудового колективу в усіх наших ділах, напрацюваннях, а також за відповідальне відношення до організації навчально-виховного процесу в школі, за турботу про людей, за тісну співпрацю з профспілковою організацією.

Колектив школи тісно співпрацює із головою сільської Ради Величко Людмилою Василівною, начальником відділу освіти, головою районної організації Профспілки. Вони завжди бажані гості у нашій школі, у нашому дружньому колективі.

А колектив школи в свою чергу буде робити все можливе для того, щоб наша школа процвітала, щоб виходили з її стін розумні, талановиті та виховані діти. І щоб не їхали за кордон працювати, а повертались в рідний Василівський район, в рідне село, в рідну П’ятихатську школу.

Голова ППО
КЗ «П’ятихатська ЗОШ І-ІІ ст.»
Порубльова Л. Л.