Верховна Рада України прийняла закон «Про освіту», який започатковує реформу освіти в Україні. «За» проголосували 255 народних депутатів із мінімально необхідних 226.

Як повідомляє офіційний портал Парламенту, закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Законом встановлено: «Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Закон передбачає, що право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, в різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Закон визначає державну політику у сфері освіти, згідно з якою «освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави».

Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Законом встановлено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Документ схвалений з урахуванням пропозицій Комітету з питань науки і освіти.

Профспілка працівників освіти і науки України постійно надавала свої пропозиції та зауваження до законопроекту, але не всі вони були враховані.

Вашій увазі пропонується аналіз закону, прийнятого Верховною Радою.

Позитиви закону

1. Посадовий оклад педагогічного працівника в розмірі не менше З мінімальних заробітних плат. Підвищення посадового окладу педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії не менше ніж на 10 відсотків (ст.61). Водночас, запровадження даної норми в повному обсязі відбудеться не раніше 2023 року.
2. Найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника встановлюється на 25 відсотків вище від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії. Кожен наступний посадовий оклад науково-педагогічного працівника підвищується не менше ніж на 10 відсотків від попереднього (ст.61). Профспілкова сторона вимагала встановлення найменшого посадового окладу науково- педагогічного працівника удвічі вищого від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії.
3. Сертифікація педагогічного працівника на добровільних засадах виключно за його ініціативою (ст. 51).
4. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником (ст. 51).
5. Встановлення щомісячної доплати у розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) після проходження сертифікації пропорційно обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифікату (ст.61). Профспілкова сторона вимагала встановлення підвищених на 20% посадових окладів.
6. Вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку педагогічних працівників (ст.54).
7. Участь трудового колективу у відборі керівника навчального закладу.
8. Право педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників на творчу відпустку строком до одного року не частіше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу.
9. Призначення на посаду та звільнення з посади працівників здійснюватиме керівник навчального закладу.
10. Право на пенсію за вислугу років педагогічних працівників.
11. Водночас є ризики скасування цього виду пенсії із запровадженням пенсійної реформи за законопроектом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (реєстр. №6614 від 22.06.2017р.).

Загрози закону

1. Стаття 42 закону передбачає можливість позбавлення присудженого педагогічного звання, кваліфікаційної категорії або відмови в їх присудженні за порушення академічної доброчесності, наприклад за необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти. Таким чином, до педагогічних працівників застосовуватимуться два види стягнення - догана згідно з Кодексом законів про працю України та позбавлення присудженого педагогічного звання, кваліфікаційної категорії згідно з Законом «Про освіту», що відповідно призведе до зменшення посадового окладу працівника. Фактично діятиме «система штрафних санкцій» за порушення академічної доброчесності.
2. Статтею 77 передбачено, що держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не меншому 7 відсотків валового внутрішнього продукту. Фактичні обсяги фінансування освіти в розмірі 6-7% внутрішнього валового продукту забезпечують лише часткове фінансування навчальних закладів за комунальні послуги, оплата за які у вищих навчальних закладах здійснюється переважно за рахунок власних коштів. Така ситуація призвела у поточному році до відключення в окремих вищих навчальних закладах постачання тепло-, електроенергії, води в 50% робочих приміщень. Профспілкова сторона вимагала встановлення гарантії щодо забезпечення асигнування на освіту в розмірі не меншому 10 відсотків національного доходу.
3. У Ст. 77 передбачено, що держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному або корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, питання надання державної підтримки недержавним навчальним закладам, на думку профспілкової сторони, повинне розглядатися лише після повного забезпечення необхідними коштами потреб державних навчальних закладів.
4. Замість норми, згідно з якою педагогічні, науково-педагогічні працівники мають право на безоплатне користування матеріальною базою навчальних закладів, з’явилася норма згідно з якою користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів здійснюється у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів.

Як і попереднім Законом «Про освіту», новим Законом передбачено, зокрема:

• надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків;
• виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
• педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначені працівники мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

• педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва, забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством.

Закон “Про освіту” підписано головою Верховної Ради і передано на підпис президенту. Він вступить в силу після підписання головою держави та публікації в офіційному виданні.

Прес - служба
обласної організації
Профспілки