У тихому, затишному куточку гарного шахтарського міста Дніпрорудне, в зелені охайних клумб та дерев, стоїть одноповерхова будівля, повз яку щодня проходять сотні людей. І мало не кожний третій з них, вдивляючись у вікна до болю знайомого з дитинства приміщення, по-особливому тепло згадує свої дитячі роки, що промайнули у цій школі…

І так вже 50 років! Багато це чи ні? З огляду на вік, начебто, не так вже й багато, як кажуть, у самому розквіті - є досвід роботи, є міцний колектив, а головне - є видимий результат праці. А коли замислитися, скільки поколінь вже вийшло із закладу, розумієш, що ювілей солідний. Школа відзначає 50річчя – дату молоду і водночас мудру, підтверджуючи, що її біографія складається не просто з років, які прожито. Вона складається з літ, днів, які запам’яталися утвердженням зрілості закладу освітніми надбаннями, моральною атмосферою. Ця маленька школа завжди була авторитетом у місті серед навчальних закладів. Колективу школи притаманні висока професійна майстерність, відповідальність, культура та поважне ставлення до учнів. Сьогодні я щиро вітаю колектив однодумців з 50-річним ювілеєм Дніпрорудненської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Нинішній колектив, випускники, та всі, хто причетний до життя школи, настроєні впевнено і оптимістично. Школа має сучасну програму діяльності: усе задумане здійснює ґрунтовно. Черпає енергію з натхнення своїх наставників і вихованців. У стінах храму науки переконані: доля завжди на боці сильних і наполегливих, ініціативних і небайдужих. Але не все так легко і просто було в житті навчального закладу та його дружного колективу.

90-ті роки… Згадуємо з біллю…У місті чотири школи. Перехід на навчання українською мовою, а вчителі повинні перевчитися. Болісно, важко. Школу постійно прагнули закрити. 1992 рік. Головою профкому обирають молоду ініціативну вчительку географії Принь Любов Семенівну. І вона доводить,що колектив цієї маленької школи настільки згуртований, міцний та дружний, що тільки заради великої жаги працювати разом вони відстоювали свої права на існування. 1995 рік Любов Семенівна вже заступник директора цієї школи. А в 1998 році – директор рідної школи. Молода і ініціативна, вона розуміє, що без великих змін її рідній школі не вистояти у конкуренції шкіл міста. Яких тільки намірів та спроб не робив колектив заради праці у рідному закладі. І ось тоді Любов Семенівна зрозуміла, що школа – рідний дім, в якому повинно бути тепло та затишно. Вирішили побудувати газову котельню і це наприкінці 90 років… Але треба знати цю тендітну, але наполегливу і сильну духом жінку-Любов Семенівну, яка працює директором школи з 1998 року до цього часу. Під її керівництвом кожного року школа змінюється на краще. За цей час тут відбулося багато позитивних змін: збудовано нову газову котельню, внутрішні туалети, перекрито приміщення спортивного залу, реконструйовано вестибюль, частину вікон та дверей замінено на енергозберігаючі, обладнано хореографічний клас, придбано різну комп’ютерну техніку. І це дійсно так: сьогодні коридори школи стали ніби ширші, а класи – світліші.

Та так воно дійсно і є, бо тут все по-новому: і інтер’єр, і дух новітніх технологій, і комп’ютерний клас, і бібліотека з читальним залом, і кабінети психолога, соціального педагога, і методичний кабінет, спортзал, і світла, велика, затишна їдальня. Одне тільки тут залишилося таким, як і майже 50 років тому: великий, дружний, працьовитий і творчо мислячий колектив учителів, батьків і учнів. Це – сім’я, у якої і радощі, і невдачі – навпіл. Це колектив-шукач, який прагне до всього нового, прогресивного. Це уроки й свята, це олімпіади й конкурси, це вечори й екскурсії, це мандрівки, це зустрічі з ветеранами війни і праці. У народі кажуть: який господар, такий і дім. Тож , учням та вчителям пощастило. Школою завжди керували, керує і нині мудра, далекоглядна, невтомна і самовіддана - аж до самопожертви – тендітна, виважена жінка, разом зі своїми заступниками-високосвідомими громадянами своєї Вітчизни, перейняті найгуманнішими цілями, які Пані Любов, як мудрий керівник, втілює в життя.

Тож бажаю усім невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх планів та задумів. А підґрунтям щасливого життя та плідної професійної діяльності хай буде міцне здоров’я, серце сповнене любові та добра, натхненна думка й щирі почуття. Щоб життя було світлим і радісним, як цей святковий день, а дружні привітання додали життєвої наснаги в скарбничку вашої душі. Нехай людська шана буде подякою вам за плідну працю, чуйність, уміння творити добро. Життя прекрасне і воно продовжується. Хай щастить Вам у всі часи!

Щастя Вам, успіхів та міцного здоров’я!

Голова
Василівської РО
Профспілки
Бабаченко О.Г.