Запорізька обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України (ЗОО ППОНУ)
  • Ціна бездіяльності: втрати від недостатнього інвестування в освіту
Ціна бездіяльності: втрати від недостатнього інвестування в освіту
  • 20 травня 2025
 
На сайті ЮНЕСКО оприлюднено дослідження професорів Джорджо Брунелло та Лоренцо Рокко (Університет Падуї) за участі Маттіаса Екка щодо економічних і соціальних наслідків раннього полишення школи та низького рівня базових і соціально-емоційних навичок у дітей.
 
Автори наголошують, що інвестиції в якісну освіту є ключем до підвищення рівня добробуту, зменшення соціальних ризиків і сталого розвитку, а її відсутність веде до втрат, які несе не лише окрема людина, а й усе суспільство.
 
Вартість втраченої освіти
 
Уже понад половину періоду реалізації Порядку денного сталого розвитку до 2030 року позаду, а ситуація в освіті залишається критичною: 128 мільйонів хлопців і 122 мільйони дівчат не відвідують школу, а 57% дітей у світі не мають базових навичок.
 
Ця криза навчання по-різному впливає на хлопців і дівчат: дівчата частіше не мають доступу до освіти, особливо на початковому рівні, а хлопці частіше залишають школу, не завершують навчання або не здобувають необхідних знань.
 
ЮНЕСКО дослідила приватні, фіскальні та соціальні втрати, пов’язані з передчасним залишенням школи та відсутністю базових (зокрема соціально-емоційних) навичок у дітей.
 
Приватні витрати – для самих учнів та їх родин. Фіскальні – для держави. Соціальні – загальні втрати суспільства.
 
Уперше ці втрати представлені на глобальному, регіональному рівнях та в 20 окремих країнах.
 
Звіт порівнює два сценарії до 2030 року:
  • Без змін – висока частка дітей, які не здобувають освіту.
  • Інвестування в освіту – усі діти здобувають базові навички.
  • Різниця у вартості між цими сценаріями – це втрати, яких можна уникнути.
 
Колосальні наслідки бездіяльності
 
Якщо не змінити курс, то щорічні соціальні витрати від того, що діти передчасно залишають школи, наприклад у США, сягнуть 6 трлн доларів до 2030 року. А витрати через відсутність базових навичок – ще 10 трлн доларів. Це більше, ніж сукупний ВВП Франції та Японії. 
 
Хоча в абсолютних цифрах найбільші втрати – у країнах з високим рівнем доходів, відносно ВВП найбільше постраждає Африка на південь від Сахари:
  • 19% ВВП – у разі раннього припинення навчання;
  • 26% ВВП – через нестачу базових навичок.
 
Саме цей регіон має найбільший потенціал вигоди від покращення доступу та якості освіти.
 
Роль соціально-емоційних навичок
 
Втрата ВВП через низький рівень соціально-емоційних навичок у 57 країнах оцінюється у 7 трлн доларів США, або 19% їх сукупного ВВП. Ці навички мають самостійну цінність, але водночас є потужним чинником, що впливає на академічні досягнення. 
 
Нематеріальні наслідки зростання без освіти 
 
Крім економіки, відсутність спільних дій призведе до:
  • +69% ранніх вагітностей;
  • +57% рівня вбивств;
  • зростання кількості молоді, яка не працює, не навчається і не проходить підготовку. 
 
Це все особливо негативно матиме вплив на молодих жінок. 
 
Час діяти – інакше втрати будуть катастрофічними
 
Інвестиції в якісну освіту – стратегія з високим рівнем віддачі. Зменшення на 10% частки дітей, які залишають школу або не мають базових навичок, збільшує глобальний ВВП на 1-2% щороку.
 
Автори дослідження наголошують, що без дій ми залишимося в пастці низької продуктивності й освіченості.
 
Уряди та партнери мають негайно збільшити інвестиції в освіту, аби всі діти завершили повний цикл якісної базової освіти до 2030 року. Це єдиний спосіб уникнути величезних приватних, фіскальних та соціальних втрат – і зберегти майбутнє.
 
За матеріалами сайту
ЦК Профспілки