21 листопада у Кропивницькому відбулося громадське обговорення реформи старшої школи. Міністерство освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» проводить регіональні обговорення реформи для того, щоб знайти ефективні рішення і врахувати ситуацію на місцях. Заходи відбуваються за участю очільників громад, освітніх управлінців, представників ОВА.

 

Учасники розглянули важливі аспекти втілення реформи профільної школи:

 

Соціологічне дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» на запит МОН, показало, що батьки, учні, вчителі й директори шкіл Кіровоградщини переважно підтримують реформу:

 

З 2027 року профільна середня освіта стане трирічною (10–12 класи), що відповідатиме практиці розвинених західних країн. Учнівство зможе обирати між академічним спрямуванням, яке передбачає поглиблене вивчення предметів (курсів) і підготовку до вступу в заклади вищої освіти, та професійним — орієнтованим на швидший вихід на ринок праці (водночас не обмежує вступ у ЗВО).

 

Реформа передбачає створення великих відокремлених академічних ліцеїв, які будуть доступними всім учням, незалежно від місця проживання.

 

У Кіровоградській області є 39 громад. ОВА запропонувала створити 118 закладів старшої профільної освіти (ЗСПО), із них: 80 академічних і 38 професійних. Кількість учнів, які потенційно навчатимуться в академічних ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, становить приблизно 48 тис. учнів (це нинішні 5–7 класи).

 

Реформа дасть можливість старшокласникам будувати власну траєкторію навчання: обирати профіль навчання, предмети / інтегровані курси в межах і поза профілем. Учні проходитимуть поглиблену профорієнтаційну підготовку для того, щоб зрозуміти свої сильні сторони й зони розвитку та обрати напрям для подальшого навчання.

 

Більше про зміни читайте за покликанням profilna.mon.gov.ua.

 

Заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній наголосив на важливості запровадження змін. Нині школи часто мають лише формальний вибір профілів навчання, який не забезпечує учнівству всебічний розвиток і належну якість освіти.

 

«Ми хочемо, щоб учень мав більше субʼєктності, а саме міг обирати вчити те, що його цікавить, вчився брати на себе відповідальність і не витрачав часу на те, що йому не цікаво і не потрібно для майбутнього. 10 рік навчання буде адаптаційним. Додається час на те, щоб освоїтися в новому середовищі, адже багато дітей будуть вчитися в новому для себе колективі, уперше обиратимуть профіль та предмети. Учні зможуть обрати предмети в межах профілю та поза ним. З 1 вересня 2025 року МОН планує розпочати дворічне пілотування реформи в деяких школах, їхня кількість буде збільшуватися поступово. Ми хочемо мати більше часу на апробацію та організаційну підготовку до впровадження реформи». 

 

Окрім того, реформа старшої школи допоможе надолужити освітні втрати, подолати розрив у результатах навчання між учнями з міст і сіл, запропонувавши їм більше можливостей, незалежно від місця проживання, щоб кожна дитина у найбільш віддаленому куточку області мала доступ до якісної освіти. Про це розповіла Катерина Колтунова, заступниця начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації.

 

«Основним критерієм для планування перспективної мережі закладів повної загальної середньої освіти є демографія. У 2024/2025 навчальному році маємо на 5,5 тисяч учнів менше, ніж у попередньому. І наше завдання — сформувати мережу так, щоб забезпечити якісною освітою дітей і раціонально розподілили ресурси держави. Ми маємо бачити високу пропозицію і різноманіття профілів, тому що нині майже 60% учнів нашої області здобувають освіту за профілями: української філології, історії та математики, натомість на хіміко-технологічному, біолого-фізичному, географічному та екологічному навчається 1,5% усіх дітей. А сьогодні нам гостро не вистачає будівельників, інженерів, фізиків для відбудови нашої країни».

 

Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU, зазначила, що зміни потрібні суспільству, щоб учні могли реалізувати себе та в майбутньому сприяти відбудові країни. А реорганізована мережа закладів освіти, яка формуватиметься у співпраці з громадами, враховуючи демографічні показники та географію, відповідатиме потребам учнів і дасть змогу якісно організувати профільне навчання.

 

«Організація мережі закладів освіти — це питання реформи старшої школи, яке найбільше турбує регіони й громади. Саме тому ми об’єднуємо всі громади країни на обговореннях, щоб спільно визначити, якою має бути профільна старша школа і де вона має розміщуватися, хто буде її засновником. У дискусіях ми шукаємо оптимальне рішення, яке дасть змогу забезпечити доступ до якісної освіти для кожного учня, незалежно від того, чи він живе в селі чи місті. Окрім того, позицію громад, висловлену під час обговорень, також буде відображено в Стратегії реформи, що триватиме до 2033 року.

 

Проєкт DECIDE уже багато років тісно співпрацює з громадами, глибоко розуміючи їхні потреби й виклики. Ми впевнені, що спільними зусиллями знайдемо рішення, яке відповідатиме запиту суспільства й забезпечить якісну освіту для дітей у всій Україні». 

 

Успіх реформи залежить від налагодження співпраці між МОН, ОВА та органами місцевого самоврядування.

 

Формат громадських обговорень, які проводять в усіх регіонах країни, впливатиме на ухвалення оптимальних та виважених рішень, потрібних для ефективного впровадження нововведень. Наступні громадські обговорення відбудуться в Запоріжжі й Дніпрі.

 

За матеріалами айту

МОН України