-
29 травня 2024
А в Оріхові спіє черешня,
Бо вона не боїться війни...
Для черешні вже літо нарешті.
Сонце гріє зелені лани.
У Токмачці Малій квітнуть квіти...
Їх саджали красиві жінки.
Тут по вулицях бігали діти,
А тепер тут захисники...
В Гуляйполе вернулись лелеки,
І гніздо сповили ластівки.
Їм байдужа уся небезпека,
Вони вдома, де завжди жили.
Українське повітря в Пологах,
Отруїла собою русня.
Там тримаються люди хоробрі,
І чекають на наших щодня.
У Василівці маки розквітли,
По дорозі до моря, мов кров.
Триколор на тарілці, на в'їзді.
Не на завжди, я повторюю знов!
Мирний атом тепер не спокійний,
У ворожих руках інвентар.
У полоні ти, у божевільних,
Мій тривожний Енергодар.
Наш Токмак і Бердянськ з Мелітополем,
Наше море і небо, й земля.
Запорізька -- незламна і горда,
Найрідніша, найкраща МОЯ!
Сіра зона -- РобОтинський виступ.
Тут птахи не співають пісні.
Тільки дрони військові у небі....
Тут пекельний вогонь для русні.
А в Оріхові спіють черешні...
Хлопці варять обід на вогні.
В Україні знов літо нарешті.
Третє літо в пекельній війні...
Світлана Давлад-Собко.