Вишиванки мої, вишиванки.

Святкові й буденні сорочки.

Надіваю я їх щоранку,

Щоб порадувати собі очі.

Я достану нову ряднину

І червоні, і сині нитки, 

Й згадаю у цю хвилину 

Все найкраще,щоб вишить тобі!

Шию ромб,всередині крапка – 

Це для тебе засіяне поле.

Навкруги червоніють маки – 

Обереги від ока злого.

Зорі сиплються на шиття –

Гарний щит від хвороб і безсилля.

Щоб щасливим був рід і життя

Я нашию трояндове гілля.

Пам’ятаю про дух і матерію,

Чоловічу й жіночу сутність,

І для цього тобі на матерії

Засиніє шевронів присутність.

А для щастя твого родинного,

Для домашнього вогнища ясного,

І для сонця в житті живильного

Вкрию сваргами все

Буйно – рясними.

Вишиванки мої, вишиванки…

Це не просто звичайні сорочки!

Це є сила твоя в ясні ранки

Й оберіг в найтемнішії ночі!

 

Заклад дошкільноі освіти #159 м.Запоріжжя 

 

Прес-служба

обласної організації 

Профспілки