У Василівці, у самому центрі міста, в зелені охайних клумб та дерев, стоїть двоповерхова будівля, повз яку щодня проходять сотні людей. І мало не кожний третій з них, вдивляючись у вікна до болю знайомого з дитинства приміщення, по-особливому тепло згадує свої дитячі роки, що промайнули у цьому дитсадку.

Скільки їх, маленьких громадян, як ластів'ят із гніздечка, вилетіли зі стін найстаршого в районі дошкільного навчального закладу № 2 "Малятко". І пішли у велике життя!

Кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди малюки. І так вже 50 років!

Багато це чи ні? З огляду на вік, начебто, не так вже й багато, як кажуть, у самому розквіті — є досвід роботи, є міцний колектив, а головне — є видимий результат праці. А коли замислитися, скільки поколінь вже вийшло із закладу, розумієш, що ювілей солідний.

Перші цеглинки в фундамент майбутнього успіху були закладені в далекі 70-ті роки минулого століття. Архітектори і будівельники доклали чимало творчості, професіоналізму і фантазії в будівлю для наймолодших.

Першу сторінку своєї біографії дитсадок "Малятко" відкрив навесні, коли природа оживає від зимового сну і розквітає, а саме — 9 березня 1966 року. Цього дня новий дошкільний заклад, немов казковий палац, гостинно відчинив двері для маленьких вихованців, на яких чекали просторі, затишні групи і спальні.

Першою чарівною феєю цього казкового замку була молода, вродлива, ініціативна, доброзичлива жінка — Людмила Опанасівна Шевченко.

Використовуючи свої педагогічні знання, найкращі людські якості, Людмила Опанасівна згуртувала дружний, злагоджений колектив педагогів та обслуговуючого персоналу.

Вона значне місце в роботі приділяла наставництву. З глибокою повагою ставилася до молодих спеціалістів, допомагала кожному в підвищенні фахової майстерності. Для неї всі працівники дошкільного закладу були, наче її рідня, вона володіла чарівним ключиком до серця кожного.

Поступово інфраструктура Василівки стала розростатися, будувалися й нові дитячі садки. Мінялися й завідуючі «Малятка». Це був 1984 рік. Посаду завідуючої дитсадка займає колишній методист ДНЗ № 3, молода, вродлива жінка — Людмила Миколаївна Іванченко, яка очолює його й сьогодні.

Особлива заслуга Людмили Миколаївни у створенні творчого, ініціативного колективу. Інтелігентна, комунікабельна, ерудована завідуюча — керівник нового типу. Маючи власний погляд на те, яким має бути сучасний дошкільний заклад, вона постійно в пошуках нових інноваційних методів роботи з дошкільнятами, уміло веде колектив уперед. Вихователі дитсадка також крокують у ногу з часом, удосконалюючи свою педагогічну майстерність, оновлюючи навчально-педагогічний процес.

Незважаючи на всі негаразди в країні, у КДНЗ "Малятко" квітне дитинство, даруючи обличчям малечі світлі посмішки. Бо найбільша цінність — дитина з її правом на цікаве, щасливе життя.

Педагоги дошкільного закладу ніколи не забувають народну мудрість: "Якщо твої наміри розраховані на рік — сій жито, якщо твої задуми розраховані на десятиріччя — саджай дерева. Коли ж вони сягають віків — виховуй дітей".

З 1995 року колектив одним з перших в районі почав виконувати Закон України "Про мови" і повернув статус україномовного.

Нині у «Малятку» 6 груп, які відвідують понад 140 дітей.

Творчий колектив педагогів у складі: Н.Д. Маслової, Ф. М. Білоусової, Т.І. Кравець, Л.В. Мицик, Л.A. Павліченко, А.І. Новосьолової, Н.В. Коронець, В.Я. Починок, К.С. Бедрик, Л.В. Каулько, Т.І. Христенко, O.A. Долини, В.Л. Усової, Н.П. Шардакової, М.В. Нікіфорової, постійно бере участь у районних, обласних конкурсах. Педагоги закладу — учасники Всеукраїнських конференцій.

Пліч-о-пліч з педагогами трудиться обслуговуючий персонал, який підтримує порядок і створює затишок для вихованців: П.І. Олійник, С.М. Фісун, Т.І. Череп, H.A. Кривуля, Н.М. Шевченко, Н.С. Герніч, H. І. Вайло, Л.С. Гузенко, О.В. Польченко, Н.Д. Мігунова, I.I. Кардаш, Й.М. Кривошина, І.М. Мігунов, С.В. Масалютіна, Н.М. Садовська, Н.М. Агоста, О.Л. Горбик, С.С. Клєбан, Н.А. Калашнік, Є.М. Шевченко, Н.І. Мірошниченко, медична сестра Н.В. Котузняк.

За 50 років плідної педагогічної діяльності дошкільний заклад створив свій стиль, традиції та особливості організації навчально-виховного процесу. З метою задоволення пізнавальних, моральних, соціальних, етичних потреб кожної дитини створено сучасне розвивальне середовище: динамічне і мобільне, що забезпечує свободу вибору і дій малюків. Кожна групова кімната — то окрема країна дитинства, цікава, неповторна, де панують свої правила, проходить своє життя.

Педагоги ДНЗ значну увагу приділяють співпраці з родинами вихованців. Сьогодні ми не обмежуємося тільки якісним виконанням їхнього соці-ального замовлення щодо нагляду, виховання та навчання дітей. Головне у співпраці з кожною родиною — допомогти батькам зрозуміти й сприйняти сучасні гуманістичні ідеї, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її всебічний розвиток. Колектив особливо вдячний батькам за покращення матеріальної бази ДНЗ, за активну участь в заходах, за максимальне забезпечення дитині повноцінного життя.

Згадуючи історію ДНЗ, не можна не сказати теплих слів про спонсорів. У нашому місті немало людей, які турботливо ставляться до проблем дітей, їхніх потреб, піклуються про них. Вже не один рік безкорисно підтримують наш заклад керівники підприємств Василівки та підприємці: В.Я. Якуба, В.Г. Інгман, П.І. Харченко, Я. А. Токарський. Адже і нас, працівників дитсадка, і батьків, і жителів міста об'єднує одне, найцінніше почуття — любов до дітей. І немає більш важливої справи на Землі, ніж виростити Людину. Здорову, добру, розумну, щасливу!

Вікторія Починок
голова ППО КДНЗ №2
«Малятко»