На Серпневій конференції спілкувалися про наймолодших — дошкільнят та їхніх вихователів. Обговоренню присвятили окрему панель — Дошкілля. 

На першій дискусії заступниця міністра освіти і науки України з дошкілля та інклюзії Євгенія Смірнова, експертка Інституту розвитку дитини Університету Френка Портера Грема Норін Язеджян, керівниця освітніх ініціатив The LEGO Foundation в Україні Оксана Рома та керівниця Центру гідності дитини Українського католицького університету Христина Шабат за модерації експертки з дошкільної освіти, національної експертки ECERS-3 Соломії Бойкович обговорили, якою буде дошкільна освіта найближчим часом та які виклики вона має. Адже якісна дошкільна освіта — це не лише про потенціал дитини, а про суспільство та державу в цілому.

 

Внаслідок російської агресії знищено 440 дошкільних закладів, 503 дитини загинули, а ще 1 115 отримали поранення — це без урахування даних з тимчасово окупованих територій. На кінець 2022 року 66,1% дітей мали доступ до дошкільної освіти, а 30% садочків призупинили свою діяльність.

 

Євгенія Смірнова представила візію та стратегію дошкільної освіти до 2030 року. Вона також розказала про виклики галузі: забезпечення доступу дітей до дошкільної освіти, оплату праці, відтік кадрів та низький престиж професії вихователя. Спікерки обговорили важливість безпеки дошкільнят, цінності садочків та про важливість дошкільної освіти загалом. Також обговорили і заплановані зміни в дошкіллі. Серед них: 

 

 

Безумовно, заклади дошкільної освіти мають бути безпечними, інклюзивними та безбар'єрними, щоб кожна дитина змогла там навчатися та розвиватися. Як і у інших ланках, у дошкіллі безпека — пріоритет №1, але разом з тим надскладна задача. Адже зважаючи на вік, дошкільнята можуть не зуміти вчасно та правильно зреагувати в критичній ситуації — допомога і підтримка вихователів особливо цінна для наймолодших. 

Пізніше сімейна і дитяча психологиня Світлана Ройз провела практикум «Стійкість для стійких. Практичне дитинознавство воєнного часу та турбота про тих, хто піклується» для вихователів, вчителів початкової школи, психологів та методистів. Там вони дізналися про психологічні практики саморегуляції: вчилися знаходити внутрішній баланс та спокій в критичних ситуаціях, повертати контакт з тілом, бути ресурсом для дітей та дбати про свої почуття.

На останній зустрічі в межах панелі докторка педагогічних наук, професорка кафедри дошкільної освіти Вінницького державного педагогічного університету ім. Коцюбинського Катерина Крутій, голова Асоціації працівників дошкільної освіти Ніна Омельяненко, директорка БФ «Крок за кроком» Юлія Найда, програмна директорка Sesame Workshop, президентка Міжнародної асоціації гри в Україні Марина Столяр, фахівчиня із соціально-поведінкових змін Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Анастасія Золотухіна за модерації фахівчині з дошкільної освіти ЮНІСЕФ Анастасії Коновалової  обговорили місце і роль дитини в екосистемі дошкільної освіти в умовах війни та вікно можливостей для дошкілля.

 

Здорова екосистема дошкільної освіти формується не лише у стосунках між вихователем і дитиною, а формується у стосунках між дітьми і дітьми — а тому виклик дошкілля допомогти дошкільнятам налагодити взаємодію. Спікерки дискутували про практичні підходи ті інструменти виховання дітей у закладах дошкільної освіти, наприклад ресурс НУМО.

Вони наголосили на важливості гри для розвитку дитини та набуття досвіду, зокрема поговорили про необхідність ігор, які навчають як поводитися у різних, в тому числі небезпечних, ситуаціях. Такі ігри дозволяють дітям здобути безпечний досвід перебування в ризикованій ситуації: як пройти до укриття, як не поранитися, коли граєшся на вулиці, як спуститися крутими сходами чи зіскочити з підвищення тощо. Ці навички необхідні для розвитку самостійності та впевненості дитини, а також важливі для життя в умовах війни.

 

Згадали також і про важливість взаємодії дитина-вихователь/-ка-батьки, адже лише так можна забезпечити хорошу якість дошкільної освіти. У межах дискусії поспілкувалися і з присутніми освітянами, які поділилися власним досвідом та інсайтами роботи під час війни. Виховательки розказали про відновлення роботи після початку повномасштабного вторгнення і зазначили, що спочатку багато батьків боялися відводити дітей до садочка, але з часом довіра зросла. Вони зрозуміли, що дітям з кваліфікованими працівниками спокійніше та цікавіше ніж вдома.

 

Повну трансляцію панелі дивіться тут:

 

 

Організація та проведення заходу здійснювалися за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

 

За матеріалами сайту

МОН України