Європейський Союз занепокоєний суперечливими трудовими реформами в Україні та заявляє, що реформи в Україні повинні відповідати міжнародним трудовим стандартам і принципам соціального діалогу.

 

Європейський Союз регулярно висловлює занепокоєння щодо радикальних трудових реформ, які Україна намагається впровадити з 2020 року, повідомляє openDemocracy.

 

Суперечливі реформи спрямовані на дерегуляцію того, що український уряд вважає надмірною роллю профспілок на робочому місці та надмірною бюрократією при наймі, звільненні та управлінні.

 

Але брифінги, проведені до і після російського вторгнення, показують, що ЄС закликав уряд проводити реформи відповідно до міжнародних трудових стандартів і в консультаціях з профспілками.

 

Документи Європейської комісії (ЄК), отримані завдяки законам про свободу інформації, викривають очевидну розбіжність між реформами в Україні та моделлю «соціальної ринкової економіки» ЄС, де держава прагне знайти компроміс між ринковими силами та громадянами.

 

Ці висновки були зроблені в той час, коли Україна намагається адаптувати своє законодавство до норм ЄС в рамках своєї кандидатури на вступ до ЄС та чинної Угоди про асоціацію – угоди про політичні, торговельні та економічні реформи, покликаної наблизити країну до стандартів ЄС.

 

Але українські реформи, які проводяться окремо від процесу гармонізації з ЄС, були розкритиковані європейськими та українськими профспілками за порушення правових конвенцій Міжнародної організації праці (МОП), а також трудових норм ЄС.

 

 «Українська влада постійно атакує права профспілок і намагається викреслити їх і працівників з процесу реформ», – заявив в інтерв’ю оpenDemocracy Ян Віллем Гаудріаан, Генеральний секретар Європейської федерації профспілок громадського обслуговування (ЄФПГО).

 

Згідно з доповіддю, підготовленою до ключового саміту Україна-ЄС у Києві 3 лютого, блок вважає, що українське законодавство щодо соціально-економічних реформ перебуває на «ранній стадії».

 

Експерти кажуть, що уряд користується війною, щоб ухвалити складне в інших випадках законодавство, яке мало бути ухвалене у 2020 та 2021 роках. Наразі в країні діє воєнний стан, а це означає, що протести заборонені

 

Але за лаштунками чиновники ЄС критично оцінили пропозиції України.

 

Напередодні зустрічі високого рівня для обговорення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2021 році чиновники ЄС були поінформовані про те, що вони повинні «закликати Україну забезпечити», щоб реформи трудового законодавства в країні «проводилися з урахуванням соціального діалогу» та відповідно до конвенцій МОП.

 

Ця зустріч відбулася після кількох місяців зростання напруженості між профспілками та українським урядом у 2020 році через запропонований новий закон «Про працю», який радикально відходив від принципів соціального діалогу, згідно з якими роботодавці, профспілки та уряд консультуються та координують економічну політику на національному рівні.

 

Після масштабних профспілкових протестів законопроект було відкликано.

 

Але згодом його знову повернули на розгляд, оскільки уряд у Києві та правляча партія «Слуга народу» просувають реформи трудової та соціальної політики на тлі російського вторгнення, яке спричинило безпрецедентний тиск на українську економіку та державні фінанси.

 

Експерти кажуть, що уряд користується війною, щоб ухвалити і без того складне законодавство, розраховане на 2020 і 2021 роки. Наразі в країні діє воєнний стан, що означає заборону протестів.

 

Серед інших заходів, ухвалених українським урядом минулого року, – запровадження контрактів з нульовим робочим днем і призупинення на воєнний час дії колективних договорів між роботодавцями та профспілками.

 

Парламент також ухвалив повноваження, що дозволяють державі конфісковувати майно профспілок – незважаючи на те, що МОП здійснює нагляд за двома скаргами щодо спірної профспілкової власності.

 

Скасування захисту на робочому місці

 

Один новий трудовий закон, який вперше обговорювався у 2021 році, був ухвалений парламентом у липні 2022 року і підписаний у наступні місяці, зазнав особливої критики.

 

Він передбачає «паралельний режим» для малих і середніх підприємств (МСП) України, на яких працює до 70% робочої сили країни, до національного трудового кодексу, дозволяючи їм використовувати мінімальні трудові договори, які розглядають працівників і роботодавців як «рівні сторони» під час переговорів.

 

Закон також дозволяє «розірвання трудового договору за власним бажанням» та «односторонню зміну роботодавцем істотних умов» – обидва ці положення порушують конвенції МОП та директиви ЄС, згідно зі спільним проектом ЄС та МОП.

 

Зміни, внесені в останню хвилину під тиском національних та міжнародних профспілок, означають, що законодавство, яке було розроблене без участі профспілок, може застосовуватися лише у воєнний час.

 

Любомир Чорний, консультант, який брав участь у розробці закону, розповів оpenDemocracy, що прийняття закону стало можливим завдяки надзвичайному тиску російського вторгнення на український бізнес.

 

 «Мені здається, що зараз є вікно можливостей. Бізнесу зараз дуже важко... щоб дати [бізнесу] якийсь перепочинок, була ідея прийняти цей законопроект», – сказав Чорний.

 

Він стверджує, що закон насправді дає працівникам українських малих і середніх підприємств більше, а не менше захисту щодо робочого часу, перерв на відпочинок, понаднормових робіт і своєчасної виплати заробітної плати, залучаючи більше людей до офіційного працевлаштування, а також оминає «невиправдану» бюрократію для роботодавців.

Деякі українські політики часом зневажливо ставляться до того, що вони вважають надмірним регулюванням робочих місць в країні – навіть якщо регулювання є частиною міжнародних зобов’язань країни, як у випадку з конвенціями МОП та директивами ЄС про робочі місця.

 

Галина Третьякова, народний депутат від партії «Слуга народу» та голова парламентського комітету з питань соціальної політики, критикує МОП, стверджуючи, що її зосередженість на колективних правах є бар’єром для українців, які страйкують через індивідуальні трудові договори, що перешкоджає захисту їхніх трудових прав за допомогою більш гнучких засобів.

 

 «Ми повинні переглянути зобов’язання держави, і вони повинні відповідати можливостям держави в цей конкретний історичний момент», – сказала Третьякова в інтерв’ю оpenDemocracy минулого року.

 

Зовсім недавно вона звинуватила профспілки у використанні МОП у своєму опорі реформам. Агентство ООН, заявила Третьякова 15 лютого, також «проштовхує в Україні відживаючі теорії Маркса і Леніна».

 

Прихильність ЄС до міжнародних трудових стандартів

 

Лідери українських профспілок заявили ЄС, що вони розуміють необхідність обмеження прав на робочому місці під час війни, але стурбовані довгостроковими наслідками дерегуляції. Згідно з грудневою «оцінкою потреб» Ради Європи, реформи поки що «здебільшого призвели до погіршення умов праці».

 

Дипломатичний орган ЄС, Європейська служба зовнішніх справ, відреагував у червні, повідомивши ЄФПГО, що ЄС «залишатиметься непохитним у своїх зобов’язаннях щодо європейських стандартів та стандартів МОП» щодо реформ в Україні. Наразі ЄС фінансує проект з МОП щодо безпечної та здорової праці в Україні.

 

Того ж місяця комісар ЄС з питань зайнятості та соціальних прав Ніколас Шміт зустрівся з лідерами українських профспілок у Брюсселі, де він «підкреслив важливість соціального захисту, діалогу та прав працівників як наріжного каменю європейської соціальної ринкової економіки», згідно з протоколом, отриманим оpenDemocracy.

 

Шміт сказав, що підніме занепокоєння профспілкових лідерів щодо реформ воєнного часу та відсутності ролі профспілок у відновленні України перед президентом ЄК фон дер Ляєн. Він також закликав українські профспілки звернутися до Фон дер Ляєн безпосередньо.

 

Принципи соціального діалогу

 

Раніше цього місяця у звіті ЄС щодо узгодження законодавства України та ЄС зазначалося, що слід звернути «увагу» на «вплив запровадження нового трудового законодавства на соціальний діалог», який, як зазначалося, має бути посилений.

 

Речниця ЄС з економічних і фінансових питань, робочих місць і соціальних прав Веерле Нуйтс повідомила оpenDemocracy, що ЄС «приділяє пильну увагу трудовим реформам в Україні» і «використовує будь-яку наявну можливість для обговорення цих важливих питань».

 

ЄС «підкреслив» необхідність дотримання стандартів ЄС та МОП відповідно до Угоди про асоціацію та кандидатури України на членство в ЄС, сказала Нуйтс.

 

Міністерство закордонних справ України погодилося з цим; його представник повідомив оpenDemocracy, що «узгодження та реалізація міжнародно визнаних трудових стандартів... є одним з головних завдань» в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

 

За словами Нуйтс, «Україна конструктивно співпрацює з ЄС щодо приведення свого законодавства у відповідність до чинних європейських директив у рамках ширшої трудової реформи» протягом останніх місяців.

 

Але європейський дипломат, який працював в Україні, повідомив оpenDemocracy на умовах анонімності, що вони не думають, що Європейська комісія «має намір дати українським реформаторам зелене світло» щодо трудової реформи – але вона також не планує їх зупиняти.

 

 «Ніхто не тисне на Єврокомісію щодо трудової реформи в Україні. Це не є проблемою», – сказав чиновник, зазначивши, що ЄС «ніколи» не робив публічних заяв щодо змін у трудовому законодавстві України.

 

Генеральний секретар ЄФПГО Гаудріаан сказав оpenDemocracy, що протоколи та доповідні записки ЄС «свідчать про те, що увага [ЄС] у кращому випадку є поверхневою... і це дозволяє Україні легко відмовлятися від своїх міжнародних зобов’язань щодо прав на робочому місці».

 

Власні проекти планів післявоєнної відбудови України поки що відображають намір відмовитися від принципів соціального діалогу. У планах, оприлюднених у серпні, чітко зазначено, що країна планує перейти до моделі «невтручання держави в діалог між профспілками та роботодавцями».

 

В інтерв’ю оpenDemocracy Чорний сказав, що вважає соціальний діалог «безперечно, важливим механізмом», який має досвід у країнах ЄС, і що він має «одного дня запрацювати і в Україні».

 

Але, за його словами, це вимагатиме від української економіки структурної трансформації, включаючи розвиток більш активних профспілок.

 

Український аналітик з питань соціальної політики Наталія Ломоносова раніше говорила оpenDemocracy, що вона побоюється, що радикальна соціально-економічна політика уряду в умовах воєнного часу може погіршити вразливе становище мільйонів українців, переміщених внаслідок війни Росії.

 

Анонімний висновок європейського дипломата був суворим: «Ми є свідками розпаду соціальної держави в Україні.

 

 Все, окрім військової сфери, зараз передано на міжнародний аутсорсинг. Соціальні питання все більше і більше передаються на аутсорсинг міжнародним донорам – саме тому міжнародні донори повинні приділяти цьому більше уваги», – додали вони.

 

 «Вашингтонський консенсус ніколи не був більш актуальним, ніж в Україні. Він ініційований Україною, але на Заході ми його прийняли», – сказав єврочиновник, маючи на увазі політику підштовхування країн, що розвиваються, до відходу від державного регулювання і переходу до вільного ринку. «А для України це спосіб наблизитися до Заходу і боротися з місцевими олігархами».

 

ЄС повідомив оpenDemocracy, що він «вживатиме відповідних заходів, щоб забезпечити належне виконання зобов'язань за Угодою про асоціацію».

 

 

Автори: Катерина Семчук та Томас Роулі, ОpenDemocracy,

 

28 лютого 2023 року

 

За матеріалами сайту

ФПУ