26 грудня 2015 року в спеціалізованій школі №25 святкував свій 90-річний ювілей Микола Мефодійович Голофаст, директор цієї школи з 1963 по 1985 роки.

Ветеран педагогічної праці, відмінник народної освіти, перший голова, а згодом заступник голови Ради ветеранів міста, Почесний громадянин міста Мелітополя приймав привітання від представників міської влади, управління освіти, МО Профспілки працівників освіти, ветеранських організацій, колег, друзів, випускників. Уся увага цього дня була прикута до Миколи Мефодійовича, бо прекрасні людські якості ювіляра гармонійно поєднуються із свідомим почуттям Розуму, Честі, Гідності та високим покликанням – бути потрібним людям.

Сам же Микола Голофаст говорить, що прожив дуже важке, довге, але, в той же час, цікаве життя. Головною метою для нього було і залишається - не підвести високе звання людини,педагога, бути справжнім фахівцем. Він завжди намагається підтримувати висунену перед самим собою вимогу. І у нього це дійсно виходить.

Дитинство його пройшло в невеликому хуторі Путілін Брянської області. До літа 1941 року встиг закінчити в рідному місті 1-й курс педагогічного технікуму. Успіхи в навчанні були відзначені персональною стипендією.

У 1943 році Микола Мефодійович пішов на фронт. Воював у лавах 48-ї армії, що діяла у складі трьох Білоруських фронтів. Закінчив війну в Прусії.

Після демобілізації Микола Голофаст закінчив Саратовський державний університет. Працював учителем у Дагестані, а 1958 року переїхав до Мелітополя - на батьківщину дружини. Працював у школах міста. Був завучем у середній школі робітничої молоді № 5, директором СШ № 18, а з 1963 року і до виходу на пенсію (1985 р.) - директор СШ № 25.

Школа булла створена в 1963 році як експериментальна школа нового типу для старшокласників. У школі навчалися лише 9 і 10 класи, і разом з атестатом про середню освіту її випускники отримували свідоцтво про певну спеціальность. У 1973 році в школі з'явилися середні класи (з 4 по 8). У 1980-ті роки школа співпрацює з Мелітопольським педагогічним інститутом. При школі створюється матеріально-технічна база для поглибленого вивчення біології, географії, фізкультури, праці, іноземних мов.

Мудрий, енергійний директор згуртував педагогічний колектив, вніс багато нових творчих ідей в роботу школи, про яку досить швидко дізналися в області, республіці та Союзі. Статті в періодиці розповідали про успіхи педколективу, про який згодом було знято три фільми. У 1978 р. директор навчального закладу був відзначений високою державною нагородою – удостоєний звання «Відмінник народної освіти УРСР” та нагороджений орденом «Знак Пошани».

Микола Мефодійович неодноразово обирався депутатом міськради. Він - перший голова Ради ветеранів міста (працював на цій посаді 6 років), а згодом - заступник голови.

До 55-річчя визволення Мелітополя 15 жовтня 1998 року Миколі Мефодійовичу Голофасту було присвоєно звання "Почесний громадянин міста Мелітополя».

Микола Голофаст виховав не одне покоління учнів. Він пам'ятає багатьох з них, завжди цікавиться їх успіхами і досягненнями. А вони у свою чергу не забувають доброго і мудрого учителя. За словами голови ради ветеранів, полковника Євгенія Бабенко, випускника Миколи Голофаста, керівництво 25-ої школи і випускники Миколи Мефодійовича висунули його кандидатуру на конкурс благодійного фонду "Вдячність, визнання і надія".

«За багаторічну працю на благо українського народу присвоїти звання лауреата II Всеукраїнської премії працівників освіти і вручити срібну медаль 925 проби Миколі Голофасту» - зачитав постанову фонду Євгеній Анатолійович.

У 1985 році Микола Мефодійович пішов на пенсію, але спокійне життя не для нього. І сьогодні він бере активну участь в житті міста, дає мудрі настанови новому поколінню і представникам влади, за що його від душі подякував міський голова Мелітополя Сергій Мінько.

В 2013 році наш ювіляр першим в місті отримав знак «Почесний ветеран України».

В святковий день привітання лунали від голови МО Профспілки працівників освіти Тетяни Маненко, голови ради ветеранів управління освіти Анатолія Клещова, адміністрації та колег рідної школи, випускників, друзів. Всі бажали Миколі Мефодійовичу міцного здоров’я та довголіття, бадьорості духу, витримки понад хвороби, які час від часу наступають, довгих років життя в такому ж оптимістичному настрої.

За все спасибі, що в житті зробили.
І що душа у Вас світла й золота.
Нехай і далі Вас підносять крила!
Здоров’я Вам на многії літа!

Прес-центр
Мелітопольської
МО Профспілки