19 липня 2022 року Верховна Рада України схвалила законопроект № 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність», який позбавляє працівників українських підприємств одного з основоположних прав – права на трудовий захист та колективні переговори. Станом на 4.08.2022 року закон знаходиться на підписі у Президента.

 

Профспілка працівників освіти і науки України категорично виступила проти цього законопроєкту, визнала його таким, що запроваджує крайні форми лібералізації трудових відносин та дискримінації шляхом значного обмеження трудових прав і гарантій працівників, які працюють, зокрема у сфері освіти.

 

Законом № 5371 передбачається фактичний розподіл працівників на декілька категорій щодо рівня захищеності їх прав трудовим законодавством. Для працівників підприємств, що відносяться до юридичних осіб публічного права, а також працівників великих компаній передбачається зберегти чинний режим захисту трудових прав, а для працівників приватних компаній малого і середнього бізнесу з чисельністю до 250 осіб пропонується встановити договірний режим регулювання трудових відносин.

 

Роботодавцеві і працівникові пропонується на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати, надбавок, доплат, премій, винагород, норм робочого часу та відпочинку тощо. 

 

Окрім того, дозволяється звільнення працівника з ініціативи роботодавця без пояснення причин за умови виплати компенсації, працівники позбавляються права на профспілковий захист, соціально вразливі категорії осіб фактично втрачають гарантії.

 

Заперечуючи проти прийняття Закону Профспілка звернула увагу також на порушення Конституції України (статті 22, 36, 43, 92), міжнародних актів, ратифікованих Україною: Угоди про асоціацію Україна – ЄС (статті 296, 419, 420), Європейської соціальної хартії (переглянута) (стаття 24), Конвенції МОП № 135 про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються (статті 1, 2), Конвенції МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця (статті 1, 4, 13), а також Директивам Ради ЄС № 98/59/ЄС про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення; № 2003/88/ЄС про деякі аспекти організації робочого часу; № 2019/1152 про прозорі та передбачувані умови праці в Європейському Союзі та Рекомендаціям МОП №166 щодо припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця та № 189 про створення робочих місць в малих та середніх підприємствах.

 

Крім цього Закону на розгляді українського парламенту знаходяться ще декілька антинародних проєктів законів, якими пропонується значне звуження трудових прав українських працівників, в тому числі в галузі освіти, а також позбавлення профспілок здійснювати  представницькі функції у відповідності до міжнародних стандартів.