Через збройну агресію рф наразі велика кількість українців покинула свої домівки та вимушена переселитися в інші більш безпечні регіони нашої країни.

 

Переселенцями або вимушеними переселенцями називають внутрішньо переміщених осіб, під якими відповідно до статті 1 Закону України від 20.10.201 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» розуміються особи, які є громадянами України, іноземцями або особами без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах і мають право на постійне проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. 

 

Міністерство юстиції України роз’яснює особливості правового статусу, працевлаштування таких осіб та зазначає, що внутрішньо переміщені особи залишаються у країні, але перебувають за межами міста, де працювали. 

 

Законодавством дозволяється працевлаштування внутрішньо переміщених осіб на загальних підставах. Однак, умови працевлаштування залежатимуть, як правило, від того, чи має кандидат на працевлаштування трудову книжку.

 

Можуть виникати ситуації коли в ній немає запису про звільнення з попереднього місця роботи через бойові дії – а є лише запис про прийняття на роботу. 

 

Згідно з пунктом 4 статті 7 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи, у разі неможливості продовження роботи за попереднім місцем проживання, може припинити трудові відносини надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин, із підтвердженням відправлення такої заяви роботодавцю рекомендованим листом. 

 

Якщо неможливо припинити трудові відносини в порядку, встановленому законодавством про працю, їх припиняють у судовому порядку. Рішення суду разом з трудовою надається роботодавцю, це й буде підставою для прийняття особи на основне місце роботи. 

 

Проте, поки працівник не звільнений за основним місцем роботи, його працевлаштування може відбуватися лише шляхом прийняття за сумісництвом та оформленням відповідного трудового договору. Такий трудовий договір може бути укладено як строковий так і безстроковий.

 

Держпраці зазначає:

 

 

Тобто, на час дії воєнного стану для вимушених переселенців скасовано обмеження для роботи за сумісництвом, які стосуються часу тривалості роботи. Тому працівника можна оформити не лише на 0,5 ставки, але й на більшу тривалість робочого часу.

 

Мінюст також зазначає, що для державних службовців і працівників державних підприємств установлені обмеження на роботу за сумісництвом. Проте, обмежень чи заборон щодо переведення на рівнозначну посаду державної служби в умовах дії воєнного стану законодавством не передбачено. Таким чином, переведення на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому чи іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), здійснюється на загальних підставах.

 

Переселенцю, який має намір працевлаштуватися за новим місцем свого фактичного проживання, але не має на руках оригіналу трудової книжки та у зв’язку з відсутністю доступу до неї внаслідок воєнних дій, забезпечена можливість отримання дубліката трудової книжки за новим місцем роботи згідно п. 5.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом від 29.07.1993 № 58.

 

Крім цього, з 10 червня 2021 року трудова діяльність працівника обліковується в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі відновлення доступу до трудової книжки, записи з дубліката про періоди роботи переносяться до оригіналу. На дублікаті вноситься запис: «Дублікат анульовано», що посвідчується печаткою роботодавця за останнім місцем роботи працівника, а дублікат повертається його власнику.

 

Варто також зазначити, що Законом України від 15.03.2022 № 2126-ІX «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», передбачено надання на час війни працівникам закладів, установ освіти, наукових установ, які в умовах воєнного стану були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, незалежно від місця проживання (перебування) на час особливого періоду державних гарантій, зокрема:

 

 

Забезпечення зазначених держаних гарантій в умовах воєнного стану у межах своєї компетенції здійснюють: органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадови особи, органи управління у сфері освіти; заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники.