Коротко про останній день зими: Олександр Старух

Воєнний стан диктує свої умови, тому я не завжди можу інформувати вас так часто і швидко, як би вам  і мені хотілось. З метою більш швидкого інформування речником військової адміністрації мною призначено полковника Івана Арєф'єва.

 

Перше, обласна військова адміністрація працює у повному складі 24/7. Вдалося об’єднати та синхронізувати зусилля усіх гілок влади — військових, правоохоронних органів, рятувальників, усіх, хто має забезпечувати життєдіяльність і захист  нашого рідного Запорізького краю і України. Проблем багато, але головне — працюємо разом. 

 

Друге, протягом дня агресор вчергове бомбив летовище запорізького аеродрому. Нанесено удар по Бердянському порту. Зруйновані бокси служби із надзвичайних ситуацій у Семенівці. Згоріла техніка, що допомагала рятувати життя людей.

 

Вибухи вчергове підтвердили правильність вибору — бомбосховище замість квартири. На жал,ь вони нам знадобляться ще не раз. Сьогодні щонайменше 9 мешканців області отримали поранення. Не ризикуйте.

 

Третє, енергодарці та бердянці продемонстрували свою громадянську позицію. Дякуємо їм за це. Перші — найкращі у виконанні гімну країни, другі — у захисті міста від проникнення. Пропоную користуватися досвідом: зробив барикаду — позбавив місто від негараздів.

 

Четверте, мародерство - неприйнятна форма поведінки (навіть під час війни маємо зберігати людське обличчя). Послаблень не буде ні для чужих, ні для «своїх». Військовий стан вимагає відповідних дій — поліції та територіальній обороні надані максимальні повноваження в дотриманні правопорядку.

 

П’яте, ворог нехтує правилами ведення війни. Потрапляння під  авіаудар території ліцею “Захисник”, де перебувало 50 дітей, підтверджує таку аморальну модель поведінки. У Приморську орда віджала машину з хлібом, а у Бердянську вбила людину  за протидію пограбування. 

 

Щосте, стартував процес перемовин. Проте пам’ятаємо, що як і сім років тому під час перемовин  російська сторона збільшувала градус агресії. Не час розслаблятися.

 

Сьоме, у нашому регіоні більшість військ вторгнення - це молодь з Північного Кавказу та Бурятії. Важливо мирним жителям звертатися до цих обдурених хлопців із закликом не вбивати градами малих дітей і повернутися додому. 

 

Восьме, ми більше розпочали допомагати один одному  — оріхівчани поїхали ремонтувати енергосистему Токмака, Запоріжжя допомагає будувати барикаду Оріхову. Нарешті ми розуміємо спільність нашої долі. 

 

Дев’яте, наростають проблеми із забезпеченням продуктами першої необхідності, медичними товарами та харчами. Європа, що прокинулася, організовує гумконвоі. 

 

Десяте, як і багато років тому наші діди, ми захищаємо нашу землю від чергового фюрера з маніакальними ідеями. І ми переможемо!

Календарна весна наступила!

 

Слава Україні!

За матеріалами сайту

ЗОДА