Аргументи «ЗА» від Abt-associates

Обережно! Фейки та маніпуляції!

Законопроєкт передбачає зменшення кількості бюрократичних процедур, часу на їх проходження та фінансових витрат на адміністрування трудових відносин.

Пропонуються три ключові зміни, які сприятимуть стимулюванню роботодавців легально оформлювати трудові відносини з працівниками, а саме:

1)    Менше документального навантаження на адміністрування трудових відносин – зменшення кількості обов’язкових документів, спрощення процедур.

2)    Більше гнучкості трудових відносин – фокусування на значущість індивідуального трудового договору, оперативність внесення змін до нього, зміну механізму участі профспілок при розірванні трудового договору тощо.

3)    Ліквідація застарілих норм, які створюють надмірне навантаження.

Навпаки прийняття законопроєкту призведе до збільшення для роботодавців «бюрократичних процедур», часу на їх проходження та фінансових витрат на адміністрування трудових відносин.

 

Пропонуються три ключові зміни, які «сприятимуть» стимулюванню роботодавців легально оформлювати трудові відносини з працівниками залишаючи їх безправне становище нелегального працівника незмінним, а саме:

1)  Більше документального навантаження на адміністрування трудових відносин – збільшення кількості обов’язкових документів, ускладнення процедур.

Це призведе не лише до збільшення загальної кількісті документів, але і ускладнить їхнє адміністрування і забезпечення виконання. Крім вказаного, це створить умови для прихованої дискримінації найманих працівників та посилення їх експлуатації.

 

2)  Менше гнучкості трудових відносин:

-     фокусування на неможливості найманого працівника відстоювати власні інтереси при укладенні індивідуального трудового договору та непоширення на нього кращих умов праці, передбачених колективним договором;

-     оперативність внесення нав’язаних власником змін до нього;

-     виключення участі профспілок при розірванні трудового договору тощо.

 

-     працівники втрачають кращі умови праці, які на сьогодні визначаються колективним договором відповідно до вимог КЗпП, і захист яких забезпечується у тому числі в судовому порядку;

-     кандидат незгодний на запропоновані власником індивідуальні умови праці – залишиться безробітним;

-     працівник незгодний на внесення до індивідуального трудового договору запропонованих власником змін – буде звільнений;

-     працівник у відносинах з власником залишається один на один, профспілки не можуть захищати його інтереси.

 

3)  Ліквідація норм, які забезпечують трудові права та гарантії працівників.

Важливо захистити права робітника і роботодавця.

На розгляд Верховної Ради України були внесені законопроєкти № 5371 та № 5388. Їхня основна мета – лібералізація трудового законодавства.

Запропоновані зміни полегшать ведення бізнесу та дозволять працівнику обирати найкращі умови праці.

Важливо захистити законні права працівників. На права роботодавців поки ніхто не посягає.

На розгляд Верховної Ради України були внесені законопроєкти № 5371 та № 5388. Їхня основна мета – лібералізація трудового законодавства в інтересах роботодавців з метою безконтрольної та необмеженої експлуатації працівника.

В умовах суцільного безробіття, відсутності робочих місць на ринку праці запропоновані зміни полегшать ведення бізнесу з використанням рабської праці, незгодні – будуть безробітними або обиратимуть найкращі умови праці в інших країнах!

Ми постійно підтримуємо діалог з бізнесом та отримуємо багато звернень від представників малого підприємництва.

Приміром, у ФОПа працює два найманих працівники, і він має розробити правила трудового розпорядку, графік відпусток величезну купу документів. Для чого? Ми це змінимо!

Ми постійно підтримуємо діалог з працівниками та їх представниками.

Приміром, у ФОПа нелегально працює два найманих працівники, і він не розробляє правила трудового розпорядку, графік відпусток «величезну купу» документів, яка зокрема включає нормативи праці та документи з охорони праці.

Для чого? Працівники працюють стільки і тоді коли скаже господар. Вони це легалізують!

Урядовий законопроєкт стимулює роботодавців до легального оформлення трудових відносин, створює передумови для більш ефективного дотримання законодавства про працю, передбачає встановлення зручного режиму робочого часу та відпочинку, а також ефективне використання періоду відпустки.

Якщо проаналізувати трудове законодавство країн із розвиненим профспілковим рухом, в жодному законодавстві не знайдеться обов’язок роботодавця узгоджувати звільнення працівників з профспілкою та обов’язку узгоджувати з профспілкою робочий час, графікі змінності та відпусток, надурочні роботи, роботи у вихідні дні тощо.

Положення КЗпП, що передбачають зазначений обов’язок роботодавця, є архаїчними та не відповідають сучасним умовам праці.

Якщо проаналізувати трудове законодавство країн із розвиненим профспілковим рухом, можна знайти, як практики, що випереджають законодавство України, так і практики, що відстають від нього.

В українському законодавстві є обов’язок роботодавця узгоджувати звільнення працівників з профспілкою та обов’язку узгоджувати з профспілкою робочий час, графікі змінності та відпусток, надурочні роботи, роботи у вихідні дні тощо.

Положення КЗпП, що передбачають зазначений обов’язок роботодавця, забезпечують захист прав найманих працівників на гідні умови праці та відпочинку в Україні.

Для країн із розвиненим профспілковим рухом, в яких право людини на працю та його гарантії визначають зміст і спрямованість їх діяльності, більш високий рівень захищеності прав працівників в Україні може бути приводом для удосконалення власного законодавства.

Європейський парламент із занепокоєнням зазначає, що можливість профспілок реалізовувати свої права в Україні обмежена через недосконале та невизначене законодавство (п. 111 Резолюції Європейського парламенту від 11 лютого 2021 року щодо виконання Угоди про асоціацію ЄС з Україною).

Законопроєкт № 5388 це крок до ще більшого обмеження можливість профспілок реалізовувати свої права в Україні.

Важливим є осучаснення архаїчного трудового законодавства, забезпечення можливості використання вільного трудового договору (проєкти законів №5371 та №5388).

Такі кроки призведуть до:

- пришвидшення зростання заробітних плат;

- сприятимуть виведенню економіки з тіні;

- сприятимуть вирівнюванню конкуренції;

- зменшать відтік працівників за кордон;

- пришвидшення зростання ВВП (відповідно до дослідження фахівців МВФ - зменшення на 1% клину податків на працю (labor tax wedges) у рік реформи - збільшує обсяги виробництва на 0,15% на рік та підвищує рівень зайнятості на 0,2% на рік)

Важливим є недопущення під брехливими гаслами про «осучаснення архаїчного трудового законодавства, забезпечення можливості використання вільного трудового договору (проєкти законів №5371 та №5388)» допустити руйнування системи захисту прав найманих працівників.

Така лібералізація законодавства про працю в інтересах роботодавців – це створення умов для впровадження рабської праці для легальних працівників.

Меседжі від Abt-associates

Обережно! Фейки та маніпуляції!

Головна мета Проєкту закону щодо дерегуляції трудових відносин — це захист і нові можливості і для працівників, і для роботодавців.

Ми оновлюємо трудове законодавство для того, щоб Роботодавці мали більше можливостей та ресурсів для розвитку бізнесу.

Працівники могли швидше та легше отримати легальну роботу, добре заробляти, працювати у гідних умовах та мати гарантований законом захист своїх трудових прав.

Головна мета Проєкту закону щодо дерегуляції трудових відносин — це виключно нові можливості для роботодавців.

Ніщо не виникає з нічого!

Вони оновлюють трудове законодавство для того, щоб роботодавці мали більше можливостей та ресурсів для розвитку бізнесу за рахунок посилення експлуатації працівників.

Працівники зможуть легально більше і тяжче працювати, нести повну матеріальну відповідальність перед власником, менше відпочивати, рідше отримувати заробітну плату та бути легко звільнені з бажанням власника.

Проблема, яку вирішує проєкт

Сьогодні в Україні нелегальне працевлаштування має катастрофічні масштаби. Співвідношення офіційно працевлаштованих до неофіційно працюючих — 1 до 2.

Трудові права щонайменше 10 млн українців ніяк не захищені законом.

Чинний Кодекс законів про працю, ухвалений майже 50 років тому, за часів СРСР, не відповідає реаліям та викликам сучасного світу. «Актуальність» чинного КЗпП добре ілюструє той факт, що у його 118-й статті досі згадується «комсомольська організація».

Його надмірна зарегульованість та бюрократизація не допомагають стимулювати зайнятість, а навпаки є перешкодою для офіційного працевлаштування.

Наприклад, ФОП, у якого працює два найманих працівники, зобов’язаний розробити правила трудового розпорядку, графік відпусток та ще величезну кількість документів.

Невиконання цих вимог загрожує штрафами. Виконання — відбирає ресурси, які у малого та середнього бізнесу на вагу золота.

Примітка: Обережно! Маніпуляція!

Проблема, яку створює проєкт

Сьогодні в Україні роботодавець при використанні нелегальної праці найманих працівників за рахунок несплати податків та єдиного соціального внеску заощаджує більше 40 відсотків від розміру фонду оплати праці.

З метою стимулювання роботодавця легалізувати трудові відносини з найманими працівниками Уряд пропонує йому компенсувати збільшення витрат на оплату праці за рахунок експлуатації найманих працівників.

Однак, реформа законодавства запропонована Урядом призведе не до легалізації трудових відносин, а до стимулювання роботодавців, які і до сьогодні офіційно оформлювали працевлаштування найманих працівників, запровадити для них умови нелегальної праці.

Реалізація законопроєкту:

-     створить передумови для підвищеної експлуатації працівників та призведе до масових порушень гарантованих Конституцією України та міжнародними актами прав працівників;

-     зменшиться ефективність державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю;

–        сприятиме подальшому виїзду українців на роботу за кордон та погіршенню соціально-економічного становища у державі.

 

Наприклад, ФОП, у якого нелегально по 6 днів на тиждень, по12 годин на день працюють два найманих працівники, одноосібно на свій розсуд та в інтересах власного бізнесу, встановлює для них нормативи праці, обсяг роботи, її тривалість, час початку і закінчення, черговість у змінах, тривалість перерви, час її початку і закінчення.

Цей ФОП, за таких умов праці, витрачає на її оплату нелегальним працівникам по 10 тис. грн. на руки в місяць, заощаджуючи при цьому на кожному по 4,2 тис. грн. – на несплаті податку на доходи фізичних осіб (18%), військового збору (1,5%) і єдиний соціального внеску (22%).

Збільшити експлуатацію нелегальних працівників або зменшити розмір їх заробітної плати цьому ФОПу, за вказаних умов, вже навряд вдасться, а відтак сенсу офіційно оформлювати трудові відносини з ними для нього не має, оскільки загроза штрафів його і до реформи не лякала.

Спрощується укладання строкового трудового договору.

Роботодавець та працівник отримують можливість узгодити додаткові умови трудових відносин та закріпити їх у трудовому договорі (зокрема, щодо визначення додаткових прав і обов’язків сторін, поліпшення умов праці та відпочинку, підстав та умов припинення відносин). Законопроєкт деталізує та уточнює порядок визнання строкового трудового договору безстроковим (якщо договір укладається з працівником два і більше разів і перерва становить менше двох тижнів, він вважається продовженим на невизначений строк).

Ускладняється укладання строкового трудового договору.

Роботодавець отримує можливість нав’язати працівнику додаткові умови трудових відносин та закріпити їх у трудовому договорі (зокрема, щодо визначення додаткових обов’язків працівника і прав роботодавця, підстав та умов припинення відносин).

Законопроєктом роботодавець не позбавляється необхідності проводити перемовини щодо умов праці найманих працівників.

При цьому, нас намагаються переконати, що проведення таких перемовин з кожним працівником окремо та кожного разу при прийнятті на роботу нового працівника – спрощує укладання таких договорів.

Це абсолютна нісенітниця!

На сьогодні умови праці на підприємстві визначаються за результатами колективних перемовин між власником та представником всіх працівників, та після їх одноразового затвердження дія цих умов поширюється на всіх працівників, у тому числі і тих, які будуть прийняти на роботу у майбутньому.

Оптимізується процедура встановлення випробувального терміну.

Зберігається заборона встановлення випробувального терміну лише для найбільш вразливих категорій працівників (вагітних жінок, осіб з інвалідністю, неповнолітніх та ін). Запровадження випробувального терміну для окремих категорій працівників стимулюватиме роботодавців офіційно оформлювати трудові відносини. Адже сьогодні, замість встановлення офіційного випробувального терміну, трудові відносини часто взагалі не оформлюють.

Оптимізується процедура встановлення випробувального терміну.

Запровадження випробувального терміну для окремих категорій працівників стимулюватиме роботодавців експлуатувати цих працівників.

Навіщо платити більше! До закінчення випробувальному терміну платить працівнику мінімальну заробітну плату, потім звільняйте його без пояснення причин і беріть нового на тих же умовах.

Зменшується кількість бюрократії у роботі з кадровими документами.

Доцільність ведення таких документів, як правила внутрішнього трудового розпорядку, графіки відпусток, повідомлення про зміну істотних умов праці (крім випадків їх погіршення) визначається за домовленістю між роботодавцем та працівником.

Не зменшується кількість бюрократії у роботі з кадровими документами.

Але збільшується свавілля роботодавців при встановленні умов праці найманих працівників.

Домовленість між власником і найманим працівником одинаком – це домовленість між господарем і холопом.

З’являється можливість гнучкіше встановлювати час відпочинку.

Наприклад, який з днів тижня буде другим вихідним, може визначатися трудовим договором, або нормативними актами роботодавця. Без змін залишається обмеження загальної тривалості робочого часу — 40 годин на тиждень, що відповідає міжнародним нормативним актам (Директивам ЄС та Конвенціям МОП).

З’являється можливість забезпечити пріоритет інтересів роботодавця при встановлені часу відпочинку.

Наприклад, який з днів тижня буде другим вихідним, визначатиметься за бажанням роботодавця в індивідуальному трудовому договір або нормативними актами роботодавця, виданих без узгодження з ким небудь.

Актуалізується питання матеріальної відповідальності.

Вона встановлюється письмовим трудовим договором. Щоб притягнути працівника до відповідальності, його вина має бути доведена роботодавцем. Працівник вважається невинним, якщо він чітко дотримувався умов договору та якщо діяв в обставинах необхідної оборони або крайньої необхідності. Роботодавця ця норма стимулюватиме офіційно оформлювати трудові відносини, адже з’являється більше можливостей керувати ризиками, пов’язаними з матеріальною шкодою, завданою його майну, або із розголошенням комерційної таємниці.

Посилення матеріальної відповідальності найманих працівників.

Тепер вона буде встановлюватися письмовим трудовим договором.

Щоб притягнути працівника до відповідальності, його вина має і буде доведена роботодавцем.

За ті самі проступки, за які працівник зараз по закону несе обмежену матеріальну відповідальність він буде притягатися до повної.

Роботодавця, який використовує нелегальну працю, ця норма не буде стимулюватиме офіційно оформлювати трудові відносини, адже питання про повне відшкодування завданої йому матеріальної шкоди на сьогодні в повній мірі забезпечується в межах цивільного законодавства.

Надбання профспілкового руху в Україні в сфері захисту прав найманих працівників – це приклад профспілковим рухам інших країн.

Відповідно до Конституції України право людини на працю та його гарантії визначає зміст і спрямованість діяльності держави.

Уряд, спрощуючи процедуру вивільнення працівників, навпаки спрямовує свою діяльність на скасування гарантій права людини на працю.

Замість того, щоб створювати умови для бізнесу заробляти, Уряд всупереч вимог Конституції України стимулює його заощаджувати на людях!

Тези статті

Розпочата, за підтримки уряду Великобританії, реформа лібералізації трудового законодавства України через внесення точкових змін, які вносяться на розгляд Верховної Ради України, як Урядом так і окремими народними депутатами від провладної більшості, спрямованих на зміщення балансу прав та обов’язків сторін трудових відносин на користь роботодавців, містять норми які грубо порушують основоположні конвенції Міжнародної організації праці, Директиви Європейського парламенту і Ради ЄС та вимоги статей 296, 419, 420 Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу.

Підтвердженням цього твердження є експертні коментарі та висновки МОП до законопроєктів №№ 5388, 5371, 2681, включених до порядку денного поточної сесії Парламенту.

В рамках проведених узгоджувальних процедур досягти врахування Урядом інтересів працівників та їх представників (профспілок) – до сьогодні не вдалося.

Під час консультацій щодо зміни ключових норм законодавства, якими забезпечується захист працівників від незаконного звільнення, Уряд відмовився від пошуку компромісних рішень.

Засідання Уряду, на якому приймалося рішення про внесення законопроєкту № 5388 на розгляд Парламенту, відбулось у закритому режимі без запрошення сторін соціального діалогу від профспілок та роботодавців.

Окремо слід відмітити, що Урядом залишено без врахування застереження про негативний вплив запропонованих ним змін законодавства на захист прав та інтересів жінок в сфері трудових відносин.

Так, переведення жінок на індивідуальні строкові договори:

-     унеможливить збереження за ними робочих місць на період вагітності та пологів, а також утримання малолітніх дітей до досягнення ними трирічного віку, через можливість звільнення в межах визначених такими трудовими договорами;

-     позбавить їх права на отримання відповідних виплат.