28 червня Європейська комісія представила свою Стратегічну рамкову програму з охорони праці на 2021-2027 роки. ЄКП зробила значний внесок у цю політику, ухваливши резолюції у жовтні 2019 та грудні 2020 року.

 

Грунтуючись на уроках, витягнутих із поточних стратегічних рамок, і враховуючи нові ризики, що виникають, Виконавчий комітет ЄКП у жовтні 2019 року прийняв позицію, яка вказує, що має включати в себе майбутня стратегія. Вона була заснована на наступних пріоритетах: просування нових та вдосконалених національних стратегій ОП; участь соціальних партнерів; підтримка впровадження на мікро-, малих та середніх підприємствах та розширення сфери дії стратегії АОП ЄС на самозайнятих; дотримання законодавства; нові моделі роботи; запобігання пов’язаним з роботою захворюванням, нещасним випадкам, насильству та домаганням; поліпшення збору статистичних даних та доказової бази щодо ОП; зміцнення міжнародного співробітництва; актуалізація ОП.

 

У світлі серйозних проблем, які виникли у зв’язку з COVID-19, ЄКП переглянула ці пріоритети у грудні 2020 року. Гендерній перспективі також було приділено більше уваги. ЄКП вважає, що Стратегічна рамкова програма ЄС має визнати, що пандемія COVID-19 – це не лише проблема охорони здоров’я, але й значною мірою проблема охорони праці. Факти, що свідчать про те, що деякі економічні сектори стали основними векторами розповсюдження COVID-19, є додатковою основою для такого підходу. Відповідні профілактичні заходи (включаючи оцінку ризиків та управління ризиками), відповідальність за які несуть роботодавці, як це передбачено Рамковою директивою, повинні однаково застосовуватися в рамках боротьби з поширенням пандемії COVID-19 та захисту здоров’я працівників.

 

У своїй Стратегічній рамковій програмі, представленій у червні, Європейська комісія узяла до відома більшу частину аналізу профспілок, який стосується порушень у галузі охорони праці, які піддали ризику життя працівників. Проте, як показано нижче, ЄКП розчарована тим, що Єврокомісія залишилася дуже обмеженою у запропонованих діях.

 

ЄКП вітає оголошення нової Стратегічної рамкової програми з охорони праці, і, зокрема, три її ключові цілі: профілактика та управління змінами в новому світі праці; покращення профілактики захворювань та нещасних випадків, пов’язаних з роботою; підвищення готовності до можливих майбутніх загроз здоров’ю. ЄКП віддала б перевагу стратегії, а не стратегічній рамковій програмі. Це додало б більшої політичної ваги запропонованим цілям і діям і забезпечило б їхній належний супровід.

 

Попередня стратегічна рамкова програма ЄС з ОП відіграла важливу роль у розробці національних стратегій з ОП. Нова стратегічна програма повинна продовжувати розвивати та вдосконалювати поточні національні стратегії у співпраці з соціальними партнерами та бути конкретною, фокусуючись на реалізації ефективних заходів. ЄКП підтримуватиме свої членські організації у розгортанні таких національних стратегій.

 

Профілактика захворювань, пов’язаних з роботою, нещасних випадків та домагань ЄКП вітає висунуту Європейською комісією концепцію «нульового рівня» нещасних випадків на виробництві та таку необхідну гендерну увагу до охорони праці. ЄКП вважає, що нульовий рівень не повинен обмежуватися смертями на виробництві, а повинен включати усі нещасні випадки та захворювання, пов’язані з роботою. Підхід, заснований на нульовому рівні, також має бути більш активним та спрямованим на профілактику та усунення ризиків, спираючись на принципи профілактики, закладені у Рамковій директиві. Будь-яка європейська політика та законодавча стратегія, пов’язана з ОП, повинна дотримуватися принципу запобігання ризикам, розроблятися та здійснюватися шляхом консультацій, соціального діалогу та підкріплюватись потужним регулюванням і дотриманням законодавства. ЄКП також закликає Європейську комісію роз’яснити, що дії, передбачені у Стратегічній рамковій програмі боротьби з насильством та домаганнями на робочих місцях, застосовуються незалежно від причини домагань, оскільки Стратегічна рамкова програма обмежує дії лише тими випадками, які ґрунтуються на дискримінаційній основі. Будь-яке насильство та домагання на робочих місцях завдають шкоди трудящим та їхнім сім’ям. Це також буде відповідати Конвенції МОП № 190 про насильство та домагання у сфері праці, яка охоплює всі випадки насильства та домагань на робочих місцях.

 

Європейській комісії слід було б бути більш амбітною у боротьбі з раком, пов’язаним з роботою. У той час, як Єврокомісія зобов’язується встановити обов’язкові межі впливу на робочих місцях ще для кількох речовин, пов’язаних з раком, це не охоплює всі 50 пріоритетних канцерогенів, дії яких зазнають працівники у Європі. Слід нагадати, що нині обмеження встановлені лише  для 27 таких канцерогенів. Деякі межі все ще занадто високі і повинні бути знижені якнайшвидше; а сфера дії Директиви про канцерогени та мутагени (2004/37/EC) повинна бути розширена на репротоксичні речовини, а також включати небезпечні лікарські препарати. Також для встановлення граничних значень для канцерогенів слід використовувати підхід, який ґрунтується на оцінці ризиків, а не методику, при якій захист працівників розглядається як витрати. Крім того, що стосується запобігання впливу хімічних речовин, ЄКП шкодує, що комбінований вплив небезпечних хімічних речовин, ендокринних руйнівників та перегляд ОГРПВ для респірабельного кристалічного кремнезему відсутні у Стратегічній рамковій програмі з ОП. Щодо азбесту у Стратегічній рамковій програмі йдеться лише про перегляд граничного значення. ЄКП вважає за необхідне ретельно модернізувати Директиву про азбест, оскільки це дозволить краще захистити працівників.

 

Підхід Європейської комісії до психосоціальних ризиків та захворювань опорно-рухового апарату недостатньо амбітний. ЄКП закликає до ухвалення директиви ЄС про пов’язані з роботою порушення опорно-рухового апарату (ПОРА) та продовжуватиме підтримувати Єврокадри через платформу ЄКП EndStres.EU. Це питання стало більш актуальним під час пандемії COVID-19 у зв’язку зі значним зростанням дистанційної роботи та роботи з дому, що вплинуло на ПОРА. Жінки-працівники частіше страждають від ПОРА, тому необхідно враховувати гендерний аспект при оцінці, профілактиці та лікуванні таких захворювань.

 

Щодо поширеності стресу на роботі, дослідження АОП ЄС показує, що основною причиною, яка спонукає підприємства управляти ОП, є виконання законодавчих зобов’язань (89% у 2019 році порівняно з 85% у 2014 році). Ступінь включення або прямої згадки про психосоціальні  ризики у законодавстві істотно відрізняється між державами-членами. Отже, працівників різних країн захищено неоднаково. Простий посібник із психосоціальних ризиків – як це пропонується у Стратегічній рамковій програмі – на жаль, навряд чи захистить працівників від таких ризиків. Стратегічна рамкова програма розглядає психічне здоров’я з погляду індивідуального підходу і враховує наслідки організації праці. незважаючи на те, що у новій Стратегічній рамковій програмі справедливо наголошується, що для боротьби з небезпеками, які впливають на психосоціальний благополуччя, необхідні зміни в робочому середовищі, згадані ініціативи (наприклад, проекти «Обрій 2020») спрямовані на втручання у психічне здоров’я на індивідуальному рівні. Це лише один із підходів до зниження психосоціальних ризиків, і його недостатньо для запобігання численним ризикам, які охоплюють організацію праці, умови праці та зайнятості. Нещодавно проведений ЄІП метааналіз високоякісних даних психосоціальних факторів праці, опублікованих за останні два десятиліття, дає переконливі висновки щодо зв’язку між ПСР та негативними наслідками для здоров’я, які не можуть бути усунені втручанням на індивідуальному рівні. Індивідуалістичний підхід також не узгоджується з принципами профілактики Рамкової директиви про ОП, в якій чітко зазначено, що роботодавець повинен насамперед прагнути усунення та запобігання ризикам і що колективні заходи мають бути кращими за індивідуальні. У Стратегічній рамковій програмі Європейська комісія просить соціальних партнерів вжити заходів та оновити існуючі угоди про психосоціальні ризики. Слід зазначити, що це питання вже розглядалося на спільному семінарі зі встановлення фактів у рамках минулої автономної робочої програми європейських соціальних партнерів. Крім того, автономна рамкова угода про стрес, пов’язаний з роботою, діє з 2004 року, але її неповне виконання робить очевидною необхідність європейського законодавства.

 

Нарешті, галузі з переважанням жінок (наприклад, охорона здоров’я та соціальне забезпечення, освіта, роздрібна торгівля та сфера послуг) особливо схильні до психосоціальних ризиків, що робить цю галузь важливим перетином ґендерної рівності та ОП. Недоліки заходів з охорони праці, які могли б вирішити проблему ПСР, відтворюють структурну ґендерну нерівність у суспільстві. Гендерний аспект повинен враховуватись при розробці стратегій ОП для запобігання професійному стресу, починаючи з розробки оцінки ризиків.

 

Європейська рамкова директива 89/391/EEC про охорону праці працівників на виробництві не є ефективною для оцінки та управління психосоціальними ризиками, про що заявили більше половини профспілок та роботодавців Європи. Це показує, що заходи з підвищення обізнаності, керівництво та використання передового досвіду в цій галузі, які проводилися останні три десятиліття, мали обмежене охоплення. ЄКП закликає Європейську комісію висунути Директиву про психосоціальні ризики.

 

 

Позитивно, що Європейська комісія просить держави-члени посилити контроль за дотриманням законодавства. Стратегічна рамкова програма ЄС закликає держави-члени «звернути увагу на тенденцію зниження кількості трудових інспекцій у деяких державах-членах шляхом посилення інспекцій на місцях», але жодних інших конкретних заходів не пропонується. Держави-члени повинні надавати адекватну підтримку трудовим інспекціям – і виконувати рекомендацію МОП про те, що на 10 тисяч працівників має припадати 1 трудовий інспектор – також необхідно посилити механізми застосування санкцій. Важливо збирати та поширювати дані та інформацію про те, що інспекції праці забезпечують дотримання законодавства. Сьогодні неясно, наскільки інспекції праці держав-членів перевіряють ризики ОП і які ризики ОП вони перевіряють. Крім того, необхідно посилити роль представників профспілок з охорони праці на робочих місцях. Нарешті, соціальні партнери повинні бути належним чином залучені до розробки та реалізації раціональних заходів з охорони праці на всіх рівнях відповідно до правил та принципів Рамкової директиви ЄС.

 

ЄКП закликає Європейську комісію надати дотриманню законодавства найвищого пріоритету в Стратегічній рамковій програмі. ЄКП також закликає Європейську комісію створити спеціальну робочу групу при ККОТ для консультування Єврокомісії щодо подальших питань дотримання законодавства. Вирішуючи завдання покращення профілактики захворювань та нещасних випадків, пов’язаних з роботою, Єврокомісія заявляє, що «запобігання смертності, пов’язаної з роботою, можливе лише шляхом: i) ретельного розслідування нещасних випадків та смертності на робочих місцях; ii) виявлення та усунення причин нещасних випадків та смертності; iii) підвищення поінформованості про ризики, пов’язані з нещасними випадками на виробництві, травмами та професійними захворюваннями; iv) посилення контролю за дотриманням існуючих правил та інструкцій». ЄКП вважає, що останнє слід вважати головним завданням до того, як станеться нещасний випадок. Інакше європейське законодавство у сфері ОП обмежується застосуванням заходів щодо виправлення ситуації, які діють при настанні нещасного випадку чи професійного захворювання, а не профілактикою, яка є його основною метою. ЄКП вважає, що якщо дотримання законодавства не буде поставлене на чільне місце, то неможливо буде досягти поставленої мети – нульового рівня нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

 

 

Єврокомісія дотримується позиції щодо необхідності модернізації та спрощення правил ЄС з охорони праці у контексті «зеленого» та цифрового переходів. У зв’язку з цим ЄКП зазначає, що наратив «програми покращення нормативного регулювання» може послабити європейське законодавство про охорону праці, визначивши його як перешкоду для зростання бізнесу та вільного функціонування на ринку.

 

Європейська комісія посилається на необхідність прийняття нових директив про ОП у галузі цифровізації, але при цьому посилається на регулювання продукції машинобудування та Закон про штучний інтелект. Тим не менш, ЄКП нагадує, що обидва законодавчі акти не є Директивою про охорону праці, хоча вони матимуть вплив у цій галузі. ЄКП закликає інтегрувати ОП до цього законодавства. Одним із конкретних прикладів є те, що Закон про штучний інтелект не розглядає використання ШІ як міри контролю та спостереження за працівниками.

 

У питаннях персональної сфери дії Стратегічної рамкової програми та європейського законодавства про ШІ Єврокомісія виключає самозайнятих працівників із сфери його застосування. Це неприйнятно. Криза COVID-19 показала вразливість нестандартних працівників, у тому числі працівників компаній-платформ та самозайнятих працівників. Тому такі працівники мають підпадати під сферу захисту законодавства та політики у сфері ОП. Не менш важливо звернути увагу на становище працівників з обмеженими можливостями та хронічними захворюваннями.

 

Працівники компаній-платформ можуть наражатися на підвищені ризики для здоров’я та безпеки як при роботі на платформі на місцях (наприклад, дорожньо-транспортні пригоди або фізичні травми, спричинені машинами або хімічними речовинами), так і при роботі на платформі онлайн (наприклад, пов’язані з ергономікою комп’ютерних робочих місць). Ці проблеми не обмежуються фізичним здоров’ям, але можуть впливати на психосоціальне здоров’я: непередбачуваний робочий час, інтенсивність роботи, конкурентне середовище (рейтингові системи, стимулювання праці за допомогою бонусів), інформаційне навантаження та ізоляція є новими факторами ризику.

 

Ініціатива ЄС щодо покращення умов праці людей, які працюють у компаніях-платформах, була також оголошена у новій Стратегічній рамковій програмі ЄС, яку Єврокомісія представила у липні 2021 року. Однією із ключових цілей ініціативи буде забезпечення належних умов праці, включаючи охорону праці, для всіх людей, які працюють у компаніях-платформах. ЄКП закликає Єврокомісію запропонувати амбітну директиву, яка ґрунтується на ст. 153(2) ДФЄС, яка передбачає спрощену презумпцію трудових відносин, де тягар доказу повинен лежати на компанії (компанії-платформі), і яка має поважати національні традиції та практику, а також автономію соціальних партнерів. Презумпція трудових відносин із перенесенням тягаря доказування (з працівника на роботодавця) не вплине на бізнес-модель компаній-платформ, які працюють із справжніми самозайнятими працівниками, після підтвердження відносин з боку компанії-платформи у відповідному спеціальному адміністративному чи судовому органі. Для тих компаній-платформ, які є роботодавцями або агентствами з тимчасового працевлаштування, загальне зобов’язання роботодавців компанії має бути обов’язковою умовою їхньої діяльності в країні-члені ЄС, і тому їхні працівники потраплять безпосередньо до сфери дії законодавства про ОП, згідно з якою роботодавці несуть відповідальність за захист своїх працівників.

 

 

ЄКП вітає рекомендацію Європейської комісії державам-членам визнати COVID-19 професійним захворюванням. Стратегічна рамкова програма обмежує свої дії оцінкою того, чи перенесли держави-члени класифікацію вірусу COVID-19 у контекст Директиви про біологічні агенти. Вона не робить кроків щодо оцінки відповідності законодавства цілям боротьби з потенційними майбутніми пандеміями.

 

Пандемія висвітлила необхідність удосконалення існуючої нормативної бази ЄС щодо ОП та прийняття нового законодавства. Незабаром після спалаху вірус COVID-19 був включений до Директиви про біологічні агенти. Незважаючи на те, що це був позитивний крок, необхідно терміново оновити Директиву, щоб вона відповідала цілям боротьби з пандемією. ЄКП вітає те, що Єврокомісія хоче додати COVID-19 у свою рекомендацію щодо європейського переліку професійних захворювань. Однак рекомендація повинна бути переглянута, щоб конкретно включити COVID-19 як, такий що стосується всіх працівників, які ризикують інфікуванням без належного захисту.

 

У Стратегічній рамковій програмі також йдеться про необхідність моніторингу застосування правильних заходів із запобігання зараженню COVID-19 як біологічним агентом категорії 3. Цей захід є запізнілим після півтора року пандемії. І знову ЄКП закликає Єврокомісію висунути амбітні заходи щодо забезпечення дотримання законодавства про ОП.

 

Криза також виявила та посилила плачевні умови праці та життя мобільних працівників та мігрантів, у тому числі сезонних працівників, у Європі, з небезпечними робочими місцями та антисанітарним житлом. Тому вони є легкою мішенню для вірусу. У зв’язку з цим, нова стратегія повинна враховувати особливі умови праці таких працівників, підтверджуючи зобов’язання роботодавців. У ній повинні бути викладені захисні та запобіжні заходи, необхідні для забезпечення гідних умов праці та життя, насамперед, наприклад, якісне житло, безпечний транспорт та гідне харчування. У цьому плані також має бути налагоджена тісна співпраця між Європейським органом з питань праці та АОП ЄС.

 

Прийнята на засіданні Виконавчого комітету

5-6 жовтня 2021 року