8 вересня відбулося засідання Комітету з питань інтеграції до ЄС Верховної Ради України, на якому розглядався Проект Закону України 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність». Мета його прийняття, як сказав один з авторів законопроекту, «надати максимальну свободу роботодавцю». У дискусії узяв участь   заступник Голови ФПУ Олександр Шубін.

 

У своєму виступі Олександр Шубін, зокрема, зазначив, що Проект не підтримується профспілками, оскільки всупереч Рекомендаціям МОП № 189 про створення робочих місць в малих та середніх підприємствах проект обговорювався лише з представниками суб’єктів малого і середнього підприємництва без участі профспілок.

 

Ним не беруться до уваги:

 

·        ст.ст.296, 419 та 420 Угоди про асоціацію Україна – ЄС, зокрема ст.296, якою передбачено, що жодна Сторона не повинна послаблювати або знижувати рівень охорони праці, передбачений в її законодавстві;

 

·        Рекомендація МОП № 189, зокрема в частині сприяння зайнятості на малих підприємствах шляхом впровадження політики недискримінаційного застосування трудового законодавства.

 

Крім того:

 

·        запропоновані положення статей 21, 49-5. 49-8 КЗпП  не відповідають міжнародним зобов'язанням України, зокрема: Директиві Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення; статті 24 Європейської соціальної хартії (переглянутої), статті 4 Конвенції МОП № 158 та Рекомендації №166, статтям 1, 2 Конвенції МОП № 135, які передбачають, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства.

 

Отже, звільнення працівника за одноособовим необґрунтованим бажанням роботодавця зводить нанівець будь-які гарантії трудових прав в Україні, унеможливлює ефективну профспілкову роботу (адже профспілкових діячів можна буде звільняти без пояснення причин) та боротьбу із порушенням трудових прав на робочому місці;

 

·        запропоновані положення до статті 49-6:

 

 звужують імперативну норму щодо інформування працівників про будь-які зміни умов праці, що протирічить ст. 6(1) Директиви (ЄС) 2019/1152, згідно з якою у випадку будь-яких змін в основних аспектах трудових відносин (а не тільки такої, «яка тягне за собою погіршення умов праці»), роботодавець має інформувати працівника;

 

·        перенесення з закону до індивідуального трудового договору регулювання низки істотних аспектів трудових відносин, які повинні регламентуватися законом і (або) колективними договорами або підпадати під дію встановлених у них мінімальних вимог не лише перешкоджають створенню адекватних механізмів захисту працівників від зловживань, особливо працівників, які перебувають у ненадійних або непередбачуваних трудових відносинах, а й у деяких випадках суперечать застосовним міжнародним і європейським трудовим нормам – зокрема Директиві 2003/88/ЄС, а також порушують статтю 92 Конституції України в частині регулювання саме законами питання праці, а не індивідуальними трудовими договорами;

 

·        нівелюється роль профспілок у представництві та захисті трудових прав працівника шляхом виключення норми щодо надання згоди профспілки на звільнення працівника за ініціативою роботодавця та інші питання, пов’язані з представництвом та захистом трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників у відносинах з роботодавцями. Це в свою чергу протирічить положенням статті 36 Конституції України, Конвенції МОП № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію» і Конвенції МОП № 158, яка передбачає проведення узгоджувальних процедур при звільненні працівників, та Директиви Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення.

 

«Впровадження запропонованого проектом договірного режиму регулювання трудових відносин на малих та середніх підприємствах суттєво ускладнить колективно-договірне регулювання, реалізацію працівниками цих підприємств конституційних прав на страйк, на об’єднання в профспілки, а отже позбавить права на колективний захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів, - наголосив Олександр Шубін.

 

Враховуючи численні порушення проектом Закону міжнародних стандартів, положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, комітет не підтримав даний законопроєкт.

 

Залишається сподіватися, що ця Рада не захоче себе заплямувати прийняттям найбільш одіозного антитрудового законопроекту за всю 30 річну історію незалежної України.

 

За матеріалами сайту

ФПУ