Перед учасниками саміту з відеозверненнями виступили світові лідери: Президент США Джо Байден, Папа Римський Франциск, Президент Південної Кореї Мун Чже Ін, Прем'єр-міністр Португалії Антоніу Кошта та ін.

 

У роботі конференції, як вже повідомлялося  брала участь тристороння делегація України, делегатом від трудящих в якій був представлений Голова ФПУ Григорій  Осовий.

 

Червневий етап МКП завершився 19 червня.

 

Після 4-місячної перерви пройде другий етап Конференції з 25 листопада по 11 грудня. Протягом листопада і на початку грудня 2021 року в комітетах намічено два тематичних обговорення: одне буде присвячено дискримінації в галузі праці, друге - безперервному навчанню і підвищенню кваліфікації. Закривається МКТ 11 грудня. У день закінчення сесії з підсумковим зверненням виступить гендиректор МОП.

 

У рамках Конференції 17-18 червня 2021 року відбувся саміт «Світ праці» на тему: «Міжнародна протидія COVID-19, орієнтована на інтереси людини». У рамках саміту відбулося засідання на високому рівні за участю глав держав і урядів, а також дискусійний форум, на якому виступили представники тристоронніх учасників МОП.

 

17 червня Папа Франциск звернувся з відеопосланням до учасників 109-ї сесії Міжнародної конференції праці, яка, за його словами, проходить «у переломний момент соціальної та економічної історії, що ставить перед усім світом серйозні і великі завдання». Святіший Отець зазначив, що в останні місяці Міжнародна організація праці (МОП) виконала «похвальну роботу, приділяючи особливу увагу найбільш вразливим братам і сестрам». Пандемія привела до безпрецедентної втрати робочих місць, багато підприємств опинилися під загрозою повного або часткового банкрутства. Однак, виходячи з кризи, необхідно уникати «фіксації на вигоді, ізоляції, націоналізмі, сліпому споживанні» і дискримінації найслабших членів суспільства.

 

Новий світ праці повинен ґрунтуватися на гідних умовах праці, сприяючи загальному благу і стаючи найважливішим компонентом турботи про суспільство і творінні. «У цьому сенсі праця є істинно і по суті людською», - підкреслив Єпископ Риму. Особливою турботою необхідно охопити працівників на околицях світу праці, які страждають від пандемії: низькокваліфікованих і поденно робітників, працівників неформального сектору, мігрантів та біженців, тих, хто виконує «небезпечну, брудну і принизливу роботу». Багато мігрантів і вразливі працівники разом зі своїми родинами позбавлені доступу до національних програм фінансового захисту, а також до охорони здоров'я, що підвищує серед них ризик спалахів захворювань COVID-19. Відсутність соціальних гарантій перед лицем пандемії призвело до зростання бідності, безробіття (особливо серед молоді), неповної та неформальної зайнятості, зростання дитячої праці та торгівлі людьми, беззахисності хворих і людей похилого віку перед коронавірусом.

 

Папа Франциск підкреслив, що фундаментальна місія Католицької Церкви полягає в заклику до співпраці урядів, багатосторонніх організацій і громадянського суспільства, щоб вони служили загальному благу і зміцненню миру: в цьому діалозі покликані брати участь всі - молодь, незаможні, мігранти, корінні громади, працівники та роботодавці, всі релігійні конфесії, причому всі учасники діалогу повинні знаходитися на одному рівні прав і обов'язків. Церква прагне, щоб «кожна людина отримувала необхідний їй захист у залежності від своєї вразливості: хвороби, віку, інвалідності, місцезнаходження, маргіналізації або залежності». Необхідно підтримувати системи соціального захисту, щоб забезпечити людям доступ до медичних послуг, продовольства і основних людських потреб, особливо під час пандемії. Захист працівників і найбільш уразливих верств населення повинен забезпечуватися шляхом дотримання їх основоположних прав, включаючи право об'єднуватися в професійні спілки. Крім того, для відновлення економіки не можна керуватися одним лише прагненням до високих показників: потрібна глибока реформа самого економічного укладу і способу управління економікою.

 

Папа закликав Світовий банк і МВФ до фінансової солідарності.

 

Розмірковуючи над міжнародної порядком денним після пандемії, зазначив Папа, не можна забувати про тих, хто залишився позаду: «Вони ризикують піддатися атаці вірусу ще більш страшного, ніж COVID-19: вірусу егоїстичного байдужості», що приносить найслабших у жертву на так званий «вівтар прогресу». Необхідно протистояти створенню «нових еліт», які стверджуються ціною відкидання багатьох людей і народів, а також теоріям, які «розглядають вигоду і споживання в якості незалежних елементів або автономних змінних економічного життя, які виключають працівників»: протистояння ситуації несправедливості в світі праці - це загальна задача Церкви і Міжнародної організації праці.

 

«Часом, кажучи про приватну власність, ми забуваємо, що це вторинне право, яке залежить від права первинного, тобто від загального призначення благ».

 

Папа Франциск запропонував профспілковим активістам і лідерам робочих асоціацій зосередитися на конкретних ситуаціях там, де вони працюють, і в той же час вирішувати питання, пов'язані з більш широкою економічною політикою і «макровідносинами». Перед профспілковим рухом стоять два дуже важливих завдання, і перше з них - пророцтво, пов'язане з їхнім справжнім покликанням: профспілки народжуються і відроджуються кожен раз, коли, подібно біблійним пророкам, вони надають голос тим, у кого його немає; коли викривають владу імущих, що зневажає права найбільш вразливих працівників, захищають іноземців, найслабших і знедолених. Якщо ж профспілка піддається корупції, то вона вже не в змозі виконувати свою місію, набуває статусу псевдороботодавця і віддаляється від народу. Покликання профспілок, наголосив Папа, - в соціальних інноваціях, які захищають тих, хто позбавлений прав, можливості працювати і демократії.

 

В кінці звернення Святіший Отець запевнив учасників 109-й сесії Міжнародної конференції праці у всебічній підтримці Церкви: «Пандемія навчила нас тому, що ми всі перебуваємо в одному човні і тільки разом ми зможемо вийти з кризи».

 

На 109-й Міжнародній конференції праці МОП виступив президент США Джозеф Байден. Особливу увагу в своїй промові він приділив автократичним режимам, які, за його словами, скидають з рахунків демократію. Байден підкреслив, що лідери недемократичних держав зазіхають на права трудящих і міжнародні трудові стандарти МОП. «Вони роблять ставку на те, що ми не зможемо допомогти працюючим людям, але вони помиляються, сказав Байден: «Ми опинилися в умовах пандемії, яка посилила нерівність і стала ще більшим тягарем для працюючих сімей, ми повинні довести, що демократія може принести користь». Серед кроків, які вживає керівництво США, президент Байден назвав розширення прав робітників і побудову економік і торгової політики, зосередженихї на їх правах, підвищенні заробітної плати, захисті прав профспілок та залучення зловмисників до відповідальності. Байден різко засудив примусову і дитячу працю, особливо в країнах, які прагнуть до світового лідерства.

 

18 червня відбувся дискусійний форум, в якому взяли участь міністри праці Мексики, Кот-д'Івуару, Шрі-Ланки та Португалії, а також  Махмуд Мохіельдін - Спеціальний посланник Генсека ООН по фінансуванню Порядку денного в сфері сталого розвитку на період до 2030 р, і представники трудящих і роботодавців.

 

Учасники форуму обговорили серйозні проблеми ринку праці, зумовлені впливом пандемії, а також озвучили необхідні дії для побудови сфери праці з нормальними умовами, гідною оплатою та соціальними гарантіями без будь-якої дискримінації.

 

Делегати Міжнародної конференції праці одноголосно прийняли Глобальний заклик до дії для орієнтованого на людину відновлення після кризи COVID-19, пріоритетами якого є створення гідних робочих місць для всіх та усунення нерівностей, породжених кризою.

 

Глобальний заклик до дії для орієнтованого на людину відновлення окреслює всеосяжний порядок денний. Він зобов'язує країни забезпечити, щоб їхнє економічне та соціальне відновлення після кризи було «повністю інклюзивним, сталим та стійким».

 

Угода включає два напрямки узгоджених дій. Перший охоплює заходи, які мають вжити національні уряди у співпраці з «соціальними партнерами» - роботодавцями та профспілками, щоб досягти відновлення на основі створення робочих місць, в результаті якого суттєво посилиться захист працівників та соціальний захист та будуть підтримані сталі підприємства.

Другий комплекс заходів охоплює міжнародну співпрацю та роль багатосторонніх установ, у тому числі МОП, з метою підвищення рівня їхньої підтримки та її узгодженості з національними стратегіями відновлення після пандемії, орієнтованими на людину.

 

Угода закликає МОП – з її мандатом у сфері соціальної справедливості та гідної праці – відігравати провідну роль та використовувати всі засоби для підтримки розробки та реалізації стратегій відновлення, які нікого не залишають позаду, в тому числі шляхом посилення співпраці з іншими установами багатосторонньої системи.

 

Заклик до дії базується на Декларації століття МОП про майбутнє сфери праці, прийнятій на Міжнародній конференції праці у 2019 році. Він окреслює шлях до прискорення практичного впровадження Декларації через розширення політики та інвестицій, що підтримують широкомасштабне, всеохоплююче відновлення. Він також закликає до термінових, скоординованих дій у пов’язаних сферах, включаючи міжнародну співпрацю та солідарність з метою забезпечення глобального та рівного доступу до вакцин, лікування та профілактичних заходів.

 

Генеральний директор МОП Гай Райдер привітав угоду: «Забезпечення всеохоплюючого, сталого та стійкого відновлення має стати головним пріоритетом державної політики. У цьому документі окреслено чіткий і всеохоплюючий шлях вперед, який дозволить країнам перетворити моральні та політичні прагнення не залишати нікого позаду на конкретні дії».

 

Він додав: «Ефективність та стійкість відновлення від COVID-19 значною мірою залежатимуть від того, наскільки обширним і соціально інклюзивним воно буде. Якщо ми не займемося вирішенням конкретних нерівностей, які поглибилися під час цієї кризи, існуватиме цілком реальний ризик довгострокових негативних соціально-економічних наслідків, особливо для тих груп, які непропорційно постраждали, таких як молодь та жінки, а також малі та мікропідприємства, які забезпечують значну частину світової зайнятості».

 

Як завжди, особлива увага була привернута до роботи Комітету по нормах. На його засіданнях розглядалася ситуація в країнах, що потрапили до так званого  «короткого списку» МОП, де на цей момент склалася найгірша ситуація з профспілковими та трудовими правами. Серед цих країн найбільший інтерес для ФПУ представляв розгляд випадку з порушенням Конвенції № 87 «Про свободу об'єднань і захист права об'єднуватися в профспілки» Білоруссю. Адже саме ця конвенція найчастіше порушується в Україні. Якби не  розглядалася ситуація з правами профспілок в Білорусі, на її місці могла би бути Україна.

 

Білоруський випадок має давню історію. У 2003 році Адміністративна рада МОП почала розслідування відносно Білорусі в зв'язку зі скаргою незалежних профспілок на порушення урядом основоположних конвенцій МОП - про свободу асоціації та захист права на організацію, а також про право на організацію та ведення колективних переговорів.

 

У 2004 році комісія з розслідування МОП підтвердила факти порушень прав трудящих в Білорусі і прийняла 12 рекомендацій, спрямованих на виправлення ситуації. Уряд Білорусі заявив про готовність їх виконати, однак тиск на незалежні профспілки, за їх заявами,  ніколи не припинявся.

 

Під час сесії відбулися 2 засідання Адміністративної ради - одне у травні - 21, друге в червні - 25.