Пунктом першим статті 57 Закону України «Про освіту» визначено, що держава забезпечує педагогічним працівникам виплату щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків.
Згідно статті 2 Закону України «Про оплату праці», гарантійні виплати, передбачені чинним законодавством, є додатковою заробітною платою. Додаткова заробітна плата є однією з трьох складових структури заробітної плати.
Інструкцією зі статистики заробітної плати (затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5), визначено, що фонд додаткової заробітної плати включає гарантійні виплати, передбачені чинним законодавством (пункт 2.2.). До інших заохочувальних і компенсаційних виплат її віднести не можна так як це гарантійна виплата, встановлена чинним законодавством.
Сільський, селищний, міський голова забезпечує на відповідній території додержання законів України (підпункт 1 пункту 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Це зумовлено тим, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах законності, відповідно до статті 4 даного Закону.
Вищевикладене свідчить, що щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам є складовою заробітної плати. Як і інша частина заробітної плати, є обов’язковою виплатою.
Працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення складових належної працівнику заробітної плати(стаття 233 КЗпП України) без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року по справі № 1-18/2013).
Недофінансування закладу освіти в частині виплати заробітної плати не є аргументом для невиплати даної винагороди виходячи з наступного.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, рішення суду «Кечко проти України» - реалізація права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто посилання на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків, судами не приймається до уваги.
Захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду на оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату (стаття 55 Бюджетного кодексу України).
Згідно пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228), обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями.
Кабінет Міністрів України постановою № 898 від 05.06.2000 року затвердив Порядок надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків. Згідно п.3, щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків надається відповідно до Положення, яке затверджується керівником навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом.