Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Дана норма передбачена статтею 12 Закону України «Про відпустки». При цьому, основна безперервна частина відпустки не обов’язково повинна бути першою її частиною.
Невикористана частина щорічної відпустки повинна бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року за який надається відпустка.
Чинним законодавством не передбачено умови щодо надання невикористаної частини відпустки з дня тижня, що є наступним за днем закінчення попередньої використаної частини відпустки.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічної відпустки в обов’язковому порядку узгоджується між працівникам і роботодавцем. В наказі про надання відпустки має бути узгоджена між ними дата початку і закінчення відпустки.
Статтею 57 Закону України «Про освіту» встановлено державну гарантію на виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. Якщо за заявою працівника таку відпустку поділено на частини то допомога на оздоровлення виплачується працівникові один раз на рік у випадку надання будь-якої з частин щорічної відпустки.
Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
Обов’язковою умовою для відкликання працівника з відпустки (як щорічної основної так і додаткової) є згода працівника. При цьому безперервна частина відпустки до відкликання або після відкликання працівника з відпустки повинна становити не менше 14 календарних днів.
Невикористана частина щорічної відпустки надається працівникові після закінчення дії причин, з яких його відкликано з відпустки, або за згодою сторін може бути перенесена на інший період за умови, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.