-
4 листопада 2021
На світі сотні тягнуться доріг,
одні, як сонце,
інші – в терен-цвіті.
Та серед них, як промені,
проліг до школи шлях:
він — найкоротший в світі!
Саме такою: довгою, тернистою, щасливою, змістовною, наповненою щоденними проблемами, крокує своєю обраною раз і назавжди життєвою дорогою звичайна жінка, вчитель, керівник, мама, дружина, подруга, донька…
На килимі життя Галини Володимирівни ПАНЧЕНКО — директора КЗ «Кам’янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» — у ці дні золотої осені розквітла красива ювілейна дата. Тож всі ми хочемо вплести яскраві квіти вітань до ювілейного букету свого керівника.
Недарма говорять, що все найкраще в людині — родом з дитинства. Народилась Галина Володимирівна в селі Орлянське. Батьки Володимир Андрійович і Ніна Іванівна Школові виховали трьох дітей. Своє дитинство пам’ятає світлим, щасливим, адже зростала, оточена теплом, любов’ю не тільки батьків, брата, сестри, а й бабусь, друзів рідних, своїх друзів. У дитинстві все було просто, звично, з любов’ю.
Шкільні роки для Галини Володимирівни — той стартовий майданчик, який формував світогляд, розвивав уподобання, таланти, закладав підмурок моральним принципам, життєвим орієнтирам. І сьогодні вона дивується, зустрічаючись зі своїми однокласниками (до речі, ці зустрічі у них кожні 5 років), — скільки подробиць шкільного життя пам’ятають.
У самої ж в серці найбільші враження від любові і тепла першої вчительки (на жаль, рано пішла з життя), від розповідей вчителя російської мови і літератури про музеї, виставки, картини, скульптури. А ще гордість, коли стала комсомолкою, сльози після прочитаних «Овода» і «Молодої гвардії». А як забути шкільні вечори, спортивні змагання, походи?!
Правильний вибір професії — друге народження. Як і до всього в житті, до вибору майбутньої спеціальності дівчина підходила виважено і вдумливо. У 7-8 класах мріяла стати археологом. У 8-9 — юристом, як тато. У десятому вирішила остаточно: буде вчителем російської мови і літератури. А пояснення дуже просте: у 7-8 класах історію викладав чудовий вчитель, а в 9-10 була зачарована вчителькою мови і літератури. Тож мова і література перемогли. Довго і не роздумувала, бо мама, шкільний бібліотекар, підтримала без слів, хоча їй хотілось, щоб доня стала лікарем.
Після закінчення Запорізького педінституту працювала у Токмацькому районі: спочатку у невеликій восьмирічній школі у Молочанську, потім — заступником директора у школі-новобудові. А поряд був Молочанський інтернат, де працював чоловік, друзі, однокурсники. То з 1989 року Галина Володимирівна — у інтернатній системі.
Сама зізнається, що інтернат в значенні не закладу, школи, а справжньої сім’ї, яка живе спільними проблемами і здобутками, завжди був у її житті. Особливо у 1991 році, коли постало питання переїзду дітей з Молочанського інтернату до Кам’янського. Дуже вдячна чоловікові, що настояв на переїзді, своїм колегам Лутошкіній Г.Є., Марковій Л.Г., що створили умови для цієї реорганізації.
Спочатку працювала вчителем російської мови і літератури, а, отримавши другу вищу освіту, – вчителем індивідуальної слухової роботи. Згодом – заступником директора. І вже більше 20 років Галина Володимирівна очолює великий творчий колектив закладу, який здійснює навчальний, корекційно-розвитковий, профорієнтаційний супровід дитини від дитячого садочка до закінчення навчального закладу. Саме таку допомогу дітям з особливими освітніми потребами надає наш навчальний заклад.
Розташована в мальовничому селі, овіяному легендами запорізького краю, школа-інтернат для дітей з проблемами слуху виконує сьогодні надзвичайно важливу функцію державної ваги — створення найбільш ефективних умов формування особистості дитини з особливими потребами, включення її в суспільно-корисну діяльність і соціально активне життя, забезпечує дієвий особистісний розвиток та успішну соціалізацію дітей.
Жінка-керівник. Які життєві принципи сповідує Г.В. Панченко? Перш за все, відноситься до людей так, як хотіла, щоб відносились до неї. Дуже цінує щирість у спілкуванні і взаємоповагу. Не терпить брехню, підлість, підлабузництво.
Понад усе — родина, старається в житті ніколи не підвести дорогих серцю людей. Разом з чоловіком Василем Олександровичем виховали двох прекрасних дітей. І Катя, і Юра створили власні сім’ї, живуть і працюють у столиці.
Ось такі звичайні слова про звичайне життя звичайної людини: доньки, дружини, мами, подруги, вчителя, керівника великого колективу, яка вступає в новий період свого життя: період спогадів, час роздумів, розуміння, що все найважливіше — попереду. Певно в її житті є щось непрочитане, багато непереглянутого, чимало невиконаного. І то все попереду.
А ще Галина Володимирівна мріє про подорожі. І не важливо, куди саме. Головне, щоб це було цікаве історичне місце чи куточок дивовижної природи. Нехай це буде ліс, гори, долини... А ще вона хоче навчитись менше вживати слово «треба», а більше дозволяти собі: «Я хочу!», або трішки м’якше: «Мені хотілось би…»
Весь колектив Кам’янської школи-інтернату вітає Галину Володимирівну з життєвим ювілеєм, а віночок найщиріших спогадів, побажань колег, сільської громади додасть снаги на нові злети, нові проєкти, нові враження!
За доручення колективу,
Лариса КВАС
Голова ППО Кам’янської школи – інтернату Г. Абрамович:
— Галина Володимирівна — людина сильної волі, пунктуальна, порядна, чесна і принципова, відповідальна за слово, справу. Досягнувши однієї мети, вона працює над іншою, незважаючи на всі терни та перепони. Вважаю доречним послатися на вислів Жака Неккера, французького політика: «Високі посади схожі на круті скелі: підіймаються на них тільки орли». І наша директор — на своєму місці!
Мені пощастило у житті почати свою трудову діяльність саме під керівництвом Галини Володимирівни. І вона для мене особисто — приклад цілеспрямованості та впевненості в собі.
Нехай Ваша робота приносить тільки приємні клопоти і задоволення, нехай в голові буде багато цікавих ідей і задумів, нехай Ваше життя дарує масу можливостей і щасливих днів.
Заступник директора школи О. Косман:
— Шановна Галино Володимирівно! Доля вже нагородила Вас гострим розумом, лідерськими якостями і прекрасним талантом керівника. Тож бажаю, щоб ці дарунки впевнено вели Вас до ще більшого успіху і досягнень.
Ми з усіма працівниками часто відзначаємо, що нам пощастило з керівником, та й, взагалі, з колективом у цілому. І це все ваша заслуга, тому що саме ви визначаєте атмосферу в колективі. Ви завжди проявляєте турботу про нас. Нам дуже приємно працювати під вашим керівництвом і сподіваємося, що наша співпраця ще довго буде розвиватися.
Зичимо Вам, аби кожен день був насиченим і плідним. Нехай підлеглі щиро поважають, а рідні міцно люблять, доля дарує мир і благо, а кожне рішення, прийняте Вами, буде правильним!
Староста села Олександр Золотаренко:
— Галина Володимирівна — прекрасний педагог, великий ентузіаст своєї справи !
Саме її заслуга в тому, що в школі-інтернат створено унікальний колектив учителів-однодумців, висококласних фахівців, який відзначається демократичним та шанобливим ставленням до дітей. Вона докладає немало зусиль, щоб кожний член колективу відчував радість від своєї праці, а учні отримували необхідні знання і їм було комфортно.
Прийміть мої найщиріші побажання! Міцного вам здоров’я, особистого щастя, невичерпної енергії і наснаги у всіх справах!
cекретар О. Жовніренко:
— Бути хорошим керівником дано не кожному. А ось нашому колективу з Вами дуже пощастило! Це справжній талант — бути таким професіоналом своєї справи, як Ви. Тож бажаю завжди залишатися такою ж уважною, життєрадісною, креативною, тактовною, цілеспрямованою. Це дар — передбачати усі ситуації на два кроки вперед. Творчих успіхів, сімейного благополуччя та звичайного людського щастя. Щоб Ваше особисте життя тільки надихало Вас до нових звершень у роботі, а робота стимулювала до добробуту і комфорту у родині!
Вчитель-дефектолог Л. Маркова:
— Більше 35 років тому ми зустрілись у житті, щоб разом долати труднощі, вирішувати проблеми, рости у професійному плані. Хочу сказати, що цей життєвий ювілей відкриє нові горизонти, принесе нові успіхи, додасть твоїй долі сяйва і блиску. А інакше і бути не може, бо ти сильна і впевнена, націлена на перемогу і ніколи не відступаєш від наміченого! Ти —лідер! Сімейних радостей тобі і професійних досягнень! Нехай наша дружба з роками тільки міцніє!
Вчитель-пенсіонер Валентина Горбенко:
— У школі – інтернаті я пропрацювала 53 роки. Це були різні колективи і багато керівників змінювалось. З Галиною Володимирівною працювала з 1991 року. Я була свідком її становлення як керівника закладу. За висновками психологів, Скорпіони-керівники дуже наполегливі, працьовиті, вимогливі. Саме такі якості є визначальними у нашого директора. Скажу відверто: мені працювалося комфортно, від роботи, від колективу, від дітей отримувала задоволення. Це щастя — працювати в колективі, де такий мудрий керівник. З ювілеєм!
Голова ветеранської організації села Тамара Беспальченко:
— Приємно і радісно вітати з ювілеєм таку особистість, як Галина Володимирівна. Це – людина слова, керівник, який ніколи ні в чому не відмовить: привітати ветерана з ювілеєм чи святом; виділити транспорт для поїздки в лікарню. А прекрасних виступів колективу школи-інтернату ми з нетерпінням чекаємо на всіх сільських святах. Шановна ювілярочко! Бажаю Вам щастя, добра, сонця, тепла, нехай доля всміхнеться віднині і вам і всій вашій родині!
Головний бухгалтер Н. Медведкова та бухгалтерська служба закладу:
— Шановна наша керманич! Вам притаманні найкращі якості професіонала: енергійність, працьовитість, принциповість і людяність. Ви мудрий наставник і керівник. Вам вірять, Вас люблять і шанують.
Вітаючи з цим чудовим святом, зичимо Вам невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх планів та задумів. Бажаємо, щоб підґрунтям щасливого життя та плідної професійної діяльності були міцне здоров’я, серце, сповнене любові та добра, натхненна думка й щирі почуття.
Ми радіємо з того, що працюємо разом з Вами — чарівною, енергійною, молодою жінкою з добрим серцем, веселою вдачею, в якої завжди вистачає теплих слів і розуміння і для колег, і для дружньої родини. Нехай дружні привітання додадуть життєвої наснаги у скарбничку Вашої душі.
Депутат Василівської міської ради Оксана Мінакова:
—Директор школи — ключова фігура в освітньому процесі. Г.В.Панченко вміло обрала напрямок руху шкільного корабля, надихає свою команду власним прикладом, вправно розправляє вітрила під час руху, міцно тримає штурвал шкільного корабля під час шторму. Це сучасний директор-менеджер, який працює на результат. Ми з пані Галиною — колеги.
Дякую Вам за людські якості, практичну та ділову підтримку. Нехай примножуються Ваші добрі справи, хай праця приносить радість, а поруч працюють однодумці!
Колишня учениця школи, педагог-організатор А.Болгаріна:
— Галино Володимирівно! Ви справедлива і мудра. Бути директором школи — значить повністю віддавати себе роботі. Адже всі турботи і правильні рішення — на Ваших плечах. Ви, як рідна мати, піклуєтесь, як про учнів, так і про колектив. Тож великих успіхів у такій нелегкій праці, міцного здоров’я, згуртованого колективу і вдячних учнів, а нашій школі — тільки процвітання.
Вчитель української мови і літератури Н. Пилипенко:
– Вітаю жінку, яка, незважаючи на свою жіночність і чарівність, в силах тримати кермо правління і грамотно вести колектив вперед. Ви з непохитним успіхом справляєтеся зі своїми обов’язками директора і ніколи не забуваєте про нас, завжди знайдете правильне слово і пораду. В цей день і в майбутньому бажаю менше стресу, міцного здоров’я, простого, світлого, жіночого щастя в повсякденному житті!
Вчитель-пенсіонер Валентина Горбенко:
— У школі – інтернаті я пропрацювала 53 роки. Це були різні колективи і багато керівників змінювалось. З Галиною Володимирівною працювала з 1991 року. Я була свідком її становлення як керівника закладу. За висновками психологів, Скорпіони-керівники дуже наполегливі, працьовиті, вимогливі. Саме такі якості є визначальними у нашого директора.
Скажу відверто: мені працювалося комфортно, від роботи,від колективу, від дітей отримувала задоволення. Це щастя — працювати в колективі, де такий мудрий керівник. З ювілеєм!
Шеф-кухар закладу С. Гамашова:
—У народі говорять, що в житті людині має пощастити двічі: перший раз з другою половинкою, а другий раз – з начальником. Галино Володимирівно, Ви– наша фортеця, наша гордість! Нам з Вами пощастило. Міцного здоров’я, добра, миру і натхнення!
Медична сестра і медична служба школи М.Дериведмідь:
– Ми, медики, бажаємо від душі, щоб було здоров’я море, щоб обходило Вас горе, щоб у щасті Ви купались й до медиків не звертались!